Авантюрне хуліганство

Макс Кідрук. Навіжені в Мексиці: хуліганські оповідання. – Х. : Клуб сімейного дозвілля, 2011. – 288 с.
Один із двійки головних героїв цієї книги, Макс (прошу не плутати з автором хуліганських оповідань Максом Кідруком – будь-які збіги, як то кажуть, є випадковими), сформулював три правила, якими повинен керуватися ідеальний компаньйон. Так само і ми радимо прийняти три правила ідеального читача цієї книги. Правило перше: розімніть і налаштуйте на активний вжиток своє почуття гумору. Тим, хто не може абстрагуватися від надмірної серйозності, «Навіжених» ліпше не читати – навіщо псувати собі поважний настрій хихотінням чи відвертим реготом? Правило друге: приготуйтеся побувати в найекзотичніших закутках дивовижної країни. Тим, хто вирішить перевіряти за мапами та енциклопедіями, наскільки автор дотримується географічної та історичної правди, порадимо читати першу книгу Кідрука «Мексиканські хроніки» та не доскіпуватися – письменник має повне право приправити своє творіння як справдешньою істиною, так і найщирішою вигадкою. Правило третє: не судіть суворо ані методи, ані цілі новоспечених Остапа Бендера та Кіси Воробьянінова. Тих, хто великодумно запитає після прочитання: «А в чому ж мораль?» – запевняю: моралі нема і не буде, лише одна суцільна розвага і пригода. Але хто сказав, що це погано?
Отже, у Мексиці є чим зайнятися. Особливо, коли на пошуки пригод вирушають справжні спеціалісти цієї справи – барилкуватий Макс із непевним шахрайським минулим і Тьомик, обтяжений «шаманською здатністю притягувати неприємності». Компаньйони подалися до Мексики не просто так, а заробляти грубі гроші. Звісно, не власним потом та мозолями, а значно ефективнішими методами. Адже у напарників у запасі для старту бізнесу були гроші, які «капали» зі спадщини Тьомика, та ще й неабиякий український досвід Макса. Зокрема, він умів продавати чужу землю (а то й державні електростанції), дихлофос під виглядом дезодоранту для кіз, GPS-навігатори для овець та інші потрібні речі. А ще підробляти документи так, що навіть найкрутіші бандити не відрізняли підробок. Та найголовніше: ця парочка має неймовірну здатність з оптимізмом дивитися у майбутнє. Адже злети й падіння, які їм доведеться пережити у Мексиці, у пересічної людини можуть викликати зупинку серця. Ще б пак: бути власником іскристо-бронзового «Доджа Челенджера» і профукати його за просто так; мати у руках п’ять сотень тисяч песо й за мить утратити все до копійки; гостювати у найрозкішніших готелях і найзадрипаніших халупах; боротися з бандитами і прикордонниками; намагатися приборкати кота, слона і сотню мавп…
Якби градус «хуліганства» Макса Кідрука був трошки нижчий, роман можна було би радити й підліткам. Але – застерігаємо: хоч без нецензурної лексики й обійшлося, проте книжка багата на секс, сумнівні оборудки, й навіть наркотики. Як на суб’єктивний смак, у ній забагато туалетного гумору й вибитих зубів. Але задоволення від читання гарантоване: «Навіженим у Мексиці» притаманний авантюрний дух у найкращих традиціях Ільфа й Петрова.

Віта Левицька

Придбати книгу Макс Кідрук  «Навіжені в Мексиці» в інтернет-магазині ВсіКниги.

  • Mavka

    Для особливо розумних поясніть, якщо ваша ласка, що то таке “туалетний гумор”?))

    • Віта

      Спробую: це гумор, який базується на казусних ситуаціях, пов’язаних із певними фізіологічними процесами.
      Думка про надмір таких ситуацій – суб’єктивна. Читайте книжку, формуйте власне враження )))

      • Mavka

        Так, книга не позбавлена “казусних ситуацій, пов’язаних із певними фізіологічними процесами”, але про їх надмірність ви погарячкували)) Тільки не ображайтесь)

    • Віта

      Спробую: це гумор, який базується на казусних ситуаціях, пов’язаних із певними фізіологічними процесами.
      Думка про надмір таких ситуацій – суб’єктивна. Читайте книжку, формуйте власне враження )))

  • Оля

    Давно не читала чогось більш кумедного та позитивного. Може в нас буде свій О”Генрі…

    • Бамбуляка

      Я в суботу чув цього хлопа по радіо, то він казав, що з О’Генрі і брав приклад. Значить не збрехав?

      • Оля

        так а чого йому брехать?))) Сміливий хлопець, всі зазвичай говорять, що ні на кого не схожі, унікальні, оригінальні, а цей зізнається, дивний…

        • Бамбуляка

          От і я кажу. А коли ви визнали, що схоже на О’Генрі, значить таки зумів взяти з нього приклад. І це добре

  • C.

    Чому з ним всі носяться, як з писаною торбою?

    • SS.

      Тому що він а) авантюрний чоловік, а це жінкам (а саме жінки у нас у всьому (навколо)видавничому бізнесі переважають) дуже подобається 🙂 ; і б) потрібно віддати йому належне – в Україні таких мандрівників і книжок про такі мандри не дуже багато.

    • Цікавий

      Важко сказати, чому. По-перше, треба ж з кимось носитися – крім Шкляра та Костенко. По-друге, погоджуюся з SS – жанр дефіцитний, а значить він нікому дорогу не перейшов, немає ревнощів. По-третє, він і сам активний, добре розмовляє. По-четверте, гарний і неодружений. По-п’яте… гадаю витачить 😉

    • БВД

      Погоджуюсь з вам. Ще ніхто, а вже зазнався. Наче це він “Пуп Землі”

      • Цікавий

        А звідки видно, що він зазнався? Щось я не помічав – ані в інтерв’ю, ані в передачах

        • БВД

          Мабуть, ви неуважно читали його інтерв’ю: Я те, Я се, Я і там, і тут… Самозакоханості хоч відбавляй.

          • бззз

            Про яке саме інтерв”ю Ви говорите? Цікаво просто…

  • Чудо

    Цей навіжений чувак вже в Нову Зеландію попхався – передавати “палкий привіт” аборигенам))) Хоч би його тамтешні правоохоронці не зцапали. І не сидиться ж йому на місці.

  • Чудо

    Цей навіжений чувак вже в Нову Зеландію попхався – передавати “палкий привіт” аборигенам))) Хоч би його тамтешні правоохоронці не зцапали. І не сидиться ж йому на місці.