«Чорний ворон» В. Шкляра став політкоректним

До відкриття у «новій столиці України», славному місті Донецьку, книгарні «Є» видавництво «Фоліо» зробило справжній подарунок поціновувачам красного письменства. Конфлікт навколо «ксенофобської» (на думку Олександра Красовицького) прози Шкляра щасливо розв’язано. В результаті довгих перемовин сторони дійшли компромісу – група редакторів попрацювала над текстом роману «Чорний ворон. Залишенець», вилучивши звідти усі неполіткоректні терміни «жид» та «москаль» а також інші слова, які не вдалося знайти у Словнику української мови в 11 томах (Київ, «Наукова думка», 1970-1980). Нове, політкоректне видання вийшло друком 1.04.2011.

Але не поспішайте робити закиди на адресу Василя Шкляра – він не поступився своїми принципами, і первинний варіант роману вилучатися з продажу не буде. Суть компромісу полягає в тому, що на полицях книгарень буде стояти два «Чорні ворони» – політкоректний і неполіткоректний, і читач вже сам зможе зробити вибір. Політкоректну версію легко впізнати – зображення вершника на обкладинці у ньому має не чорний, а білий колір. Отже, який варіант переможе – чорний чи білий – віднині вирішувати вам, шановні читачі.

Презентація нової-старої книжки відбудеться також на виставці «Медвін». На неї запрошено представників Адміністрації президента, Міністерства освіти та Шевченківського комітету.

Як вдалося довідатися редакції із абсолютно надійних джерел – ініціатором проекту є Ганна Герман. Стурбована глухим кутом, який утворився після виступу Красовицького із викриттям ксенофобської сутності роману, а також відмови Шкляра від премії та вилучення його прізвища з Указу Президента, досвідчена заступниця голови Адміністрації вирішила помирити сторони, щоб при цьому не постраждав ані авторитет Шевченківського комітету, думкою якого знехтували, ані реноме Президента, який нагородив неполіткоректний роман, та й Європарламент з його бойовим депутатом Мирським лишилися задоволеними.

Як вважають джерела, близькі до Банкової, новий, політкоректний роман може бути нагороджений Шевченківською премією найближчим часом – наприклад, під час вшанування роковин перепоховання Шевченка (22 травня). Тоді й нога у Януковича загоїться, і конфлікт навколо твору ущухне.

Як зауважила Герман, приклад із твором Василя Шкляра доводить, що навіть найдавніші і найболючіші конфлікти, що розривають наше суспільство, можуть бути вирішені шляхом компромісу – для цього потрібна тільки мудрість та вміння домовлятися. Вона також висловила сподівання, що читачі не помиляться у виборі між чорним та білим – так само, як не помилилися кілька років тому, вибираючи Ярослава Мудрого «Великим українцем».

Катерина Деньдобрий

Придбати книгу Василя Шкляра «Залишенець» в інтернет-магазині ВсіКниги.

  • svitlo4

    Я так одразу й вирішив, що це може бути першоквітневий жарт, але, дивлюся: дата статті не зазначена, – тю, – думаю, – що за газетка така? Абсурдність сказаного очевидна, але таке саме часто говорять й на повному серйозі, зокрема зазначені “борці проти ксенофобії”, нудні й надуті, тому не дуже смішно D))(

    • Anna

      Помиляєтесь, дата там є “Нове, політкоректне видання вийшло друком 1.04.2011”

    • Anna

      Помиляєтесь, дата там є “Нове, політкоректне видання вийшло друком 1.04.2011”

    • Salyuko

      На обкладинці зображений не білий вершник, а тінь вершника. А під обкладинкою залишили тінь роману.

  • Анонімний

    Як може громада підтримувати расиста Василя Шкляра, який ненавидить Росію, росіян, євреїв, азіатів, і людей усіх інших національностей (яких він визначає за нижчих від української національности). Бандера, для нього національний герой… Жінка, яку він представляє як свою дружину, є його сестрою. Мати Василя Шкляра і матір Валі (Ясменко – дівоче прізвище), яку він представляє своєю жінкою являются рідними сестрами. (їхні матері вже померли). Вася Шкляр жонатий на своий сестрі!!!!! Сором!
    Юридично – цей шлюб фіктивний і являється кримінальним порушенням. За Констітуцією України, шлюб з кровними близькими родичами заборонений. А чи відомо про це усім вашим прихильникам і середовищу для якого Василь являється прикладом сімейного чоловіка?

    • Цікавий

      Заспокойтеся, будь ласка! Розумію – весна, кров грає, але ж не до такого ступеню. До чого тут жінка, сестра і т.ін.? Ідеться про роман, який експерти визнали гідним Шевченківської премії, а не про те, для кого Шкляр є прикладом у родинних стосунках.

    • Bratt2

      ну чого… у євреїв шлюби між двоюродними братом і сестрою дозволені

  • Уляна

    Після прочитання “Ворона” за одну ніч весь вільний час у наступний тиждень відвела на вивчення історії Холодного Яру…Правда була ще жорсткіша, аніж роман Шкляра. Про які “фобії” пишуть тут коментатори? Загляньте в історію, але правдиву, написану не російськими ставлениками…Жахіття того часу вражає більше, ніж будь-яка книга жахів. Як можна людині так відноситись до іншого? Викидати з рідного дому, вбивати, мучити, знущатись і при тім говорити про те, що “ми несем вам счастье и свободу”…. Боже, схорони нас від тих нелюдів…

  • Уляна

    Після прочитання “Ворона” за одну ніч весь вільний час у наступний тиждень відвела на вивчення історії Холодного Яру…Правда була ще жорсткіша, аніж роман Шкляра. Про які “фобії” пишуть тут коментатори? Загляньте в історію, але правдиву, написану не російськими ставлениками…Жахіття того часу вражає більше, ніж будь-яка книга жахів. Як можна людині так відноситись до іншого? Викидати з рідного дому, вбивати, мучити, знущатись і при тім говорити про те, що “ми несем вам счастье и свободу”…. Боже, схорони нас від тих нелюдів…

  • KOMANDOR

    Якось воно дивно що Москалі і Жиди не впізнають себе у ранзі окупантів та загарбників, а все нав’язливо нашіптують нам шо вони асвабадітєлі і благодєтєлі… Ото було б добре у всьому звинуватити Монголо-татар, та зникли вони зарано, можна було б списати на них і загарбання України і Голодомор…

    Нам, Українцям залишається визнати – що ми самі себе завоювали і здались Москалям у рабство, і у 1654, і у 1917-1920,… посипати голову попелом і не піднімаючись з колін співати “Саюз нєрушімий рєспублік свабодних”…

    А ще ми самі собі влаштували Голодомор – щоб земельки було побільше, – а потім завезли на свої звільнені землі Москалів – ну щоб земелька не пропадала, – щоб на ній раби працювали – як ото завозили рабів з Африки…

    Це ми, Українці, набрали силою в ЧК, ГПУ та НКВД Жидів /Каганович і інші – до 90% керівного складу, щоби вони нас навчили жити праведно – по Мойсею – водили 40 літ по пустелі /вивозили в Сибір, морили голодом/…

    Це ми, Українці, добровільно віддаємо свої багатства нашим найріднішим олігархам /75% знову ж хто?/ які вивозять їх у офшори та відливають багатокілограмові Мінори з золота, хизуючись нашою убогістю духу і сили волі…

    Це ми, українці, заярмили себе Верховною Зрадою, у котрій знову більшість – Жиди та запроданці, обрали Неосвіченого Призидента, – і мов ті воли тягнемо ярмо неволі…

    …а ще даємо хабарі, терпимо нечестиві суди, прокуратуру, мєнтів, гаїшників зкорумпованих чиновників, віддаємо на поталу ворогам рідну мову та історію, підправляли Шевченка, а тепер переписуємо на догоду їм Шкляра – а все чому?

    Бо боїмось самотужки вичистити свої Авгієві стайні, а все чекаємо Геракла…

    Ну то вже як викинули визначення Жиди та Москалі – то ще перетлумачте їм на московську та іврит… Хоча даремно, не старайтесь, Жиди котрі ненавидять країну проживання і все українське і свою рідну мову-іврит не знають, – вони послуговуються тією ж мовою окупантів – московською, що і наші рідні запроданці та перевертні, бо так удобнєє…

    Бо правдивий Жид чи Москаль, знає свою рідну мову і культуру, – то і знає і цінує свого сусіда Українця. Бо змушений жити в спільному болоті.

    Якщо комусь ріже більше вживання слів Жид чи Москаль, а не Біль українського народу і його неоправдані страждання, то має велике право покинути цю землю Українців і обрати собі кращу. Бо, найперш, кожен хто живе на цій праведній землі – Україна – є Українцем, а вже потім Жидом чи Москалем.

    А вже коли зовсім немає сили терпіти цю наругу – чути Жид та Москаль – може проголосувати у рідній йому Верховній Зраді і викинути ці осоружні слова. Як ото зробили Поляки, – заборонили вживати слово Циган, але ж не Жид. А ми маємо велике щастя вживати слово Циган і нещастя вживати Жид…

    • Вертипорох

      Ні, просто правда очі коле

    • Yampolski

      Если в речке нет воды – значит выпили жиды, евреи, евреи, вокруг одни евреи…

      • Braty

        Незнання класики підводить. В оригіналі – “в крані нєт води”. Учіть матчасть 😉

  • Анонімний

    Як можна
    пояснити, чому Шкляр з таким захватом, смакуванням подробиць, задоволенням та
    гордістю за «свідомих» описує, як «патріот» рішуче вмить відрубає у п’яничка
    руку, коли той з запитанням: «А що це за цяцьки?», показує на тризуб?
    Чи насолоджується доблестю «наших», коли вони захопили на концерті червоних, та й примусили їх
    співати «Ще не вмерла Україна…» перед розстрілом? Це достойно? Краще одразу
    вбити. Але цього Шкляру малувато. Він не може відмовити собі в садистському
    задоволенні «підійти» к кожному з приречених та й слухати хто як, з яким лицем перед
    смертю співає. Там ще багато подібної мерзенності.
    Це свідчить про те, що автор – людина, яка глибоко зламана меншовартістю. Причому незрозуміло,
    чи сама вона в собі це відчуває, чи вважає, що так про неї думають інші. Та й
    намагається перемогти цю мниму меншовартість своєю писаниною.
    Він навіть не розуміє, що такими сценами тільки принижує борців та пам’ять про них, і себе
    викриває, як підсвідомого ката.
    Зрозуміло, що щось подібне могло мате місце в той жорсткий час. Війна садистам
    дає здійснення бажань. Але ж «роман» написаний сьогодні, і тому мова та
    відношення автора до трагічних подій повинні бути іншими. Навіть Горлис-Горскій
    у «Холодному Ярі» описує жорстокості без такого низького смакування, хоча сам
    був учасником та дивом залишився живий.
    Шкляру можу сказати тільки одне, навіть тринадцяти років писанини та великої
    ненависті до ворога недостатньо, щоб вимучити щось визначальне. Слід ще й мати
    талант. Хоча б один відсоток від здібностей (також покусаних сказливою Свідомістю)
    Забужко, Андруховича. А інакше – не варто і братися за роман.
    Навіть одноокий трисотрічний ворон не допоможе.
    Було б доречніше писати не фантазійний роман, аля «Белое сонце пустині», а
    відредагувати історичну хроніку боротьби. І треба пам’ятати пораду письменникам: «Якщо можеш не писати – не пиши!» Читати “роман” не тільки нудно, а й принизливо та гидко для нормальної
    людини. Бо автор намагається приохотити читача не відчувати біль, страждання та
    приниження іншої людини, якщо ця людина є носієм інших поглядів. І якщо читач
    поступово починає разом з «літератором» радуватися усім тім мерзенностям, то
    значить мета твору досягнута. З українця вдалося вичавити залишки гуманізму, та
    й зробити людину, про яку мріяв Гітлер. Якщо роман отримає державну премію – це буде свідчення того, що антигуманізм тріумфує, і не тільки в Шевченківському комітеті. А у всієї Україні.

  • Анонімний

    У Шкляра нема нічого святого в душі. Шкляр жонатий на своий сестрі.
    Його сестра зроблена з того ж тіста що й він. Окрім як жиди, кацапи і так далі вони між собою у тісному колі євреїв і росіян не називають. Тут ненависть на чисто фізіологичному рівні до цих національностей. Для них люди не існують. А що вже можна буде сказати про чорношкіру і азіатську націі. Та вони і їх за людей не вважають.
    Шкляр хоче їхати до Америки (по запрошенню діаспори). Серед них є предки тих, хто втік за часи боротьби з фашистами. Ці люди ненавидять все, що стосутся влади, яка перемогла фашизм і спасла людство. У цих “спонсорів” (за повідомленням Шкляра) і буде вициганювати гроші на нові “опуси” Шкляр. Бендера і Шухевич – це головорізи і бандити, на цій землі вони знищували поляків, євреїв та циган (подібно гітлеровцям). А для української діаспори у Америці Бендера і Шухевич – це героі. От така справа. Я вважаю, що вся піарська спромога Шкляра розповсюдити цю брудну писанину – це зароблення грошей на макулатурі і мрія про шлях до влади “любим путем”. Він бездарний людоненавистник. Фашист і дуже прімітивна людина. До того ще й п’яница який живе з близькою родичкою. Інцеста смердюча, ось хто він.
    У Америці Шкляр побачить скільки людей абсолютно різних національностей і рас існують у одній країни. Там жодній людині не можна натякнути – що вона не така як всі. Ні про колір шкіри, ні про національність не скажеш нічого зайвого, ні про віросповідання. Засудять, та ще й до турьми посадять за расизм.
    Тому і пише він з насолодою про знущання над полоненніми і ненависть свою не приховуе до євреїв. А що вони йому зробили ті євреи? Він просто нацист і фашист і при СРСР він працював (як і Яворівський) у Радянских видавництвах і славив комуністів. Про ОУН – УПА і Бендеру з Шуховичем тоді було можна тільки брудно дзявкать, що вони, українські Радянські письменники і робили. Вони тоди прославляли коммунізм, інтернаціоналізм і видавалися за гроші СРСР. Дякуючи своїй продажності такі як Шкляр і Яворівський добралися до верхівки влади. Замісник голови (Яворівського) Спілки Письменників Украіни – це Шкляр. Всі видавництва, всі ЗМІ під його контролем, тому, що вони звертаються то головного органу – Спілки письменників. Його прославляють у СМІ, того, що він займає високу посаду багато років.

    • Бамбуляка

      Це у вас весняне загострення? Нічого, скоро попустить. Попийте валеріаночки, помедитуйте. Обмежте свою активність в інтернеті – вам у такому стані не можна перенапружуватися. Все буде добре – не переймайтеся.

      • Bambuljakman

        Вошёл в трамвай антисемит —
        Справа жид и слева жид.
        Евреи все, евреи,
        Кругом одни евреи!

        • Бамбуляка

          А я не знав цього варіанту. Знаю
          Раз в картинной галерее
          Говорит еврей еврею:
          – Видишь трех богатырей?
          Илья Муромец – еврей
          Евреи все, евреи
          Кругом одни евреи