Перстень кілька століть перебував у власності баронетського роду Шют, у колишньому замку якого проходить виставка. Разом з ним буде демонструватися копія першого видання «Хоббіта» Толкіна.
Спочатку прикраса була знайдена селянином, що орав поле, у 1785 році. Знахідку селянин підняв в околицях села Сільчестер, на місці якої знаходилося місто-фортеця часів завоювання римлянами Британії. Золотий перстень, великий настільки, що його можна було надіти тільки на палець в рукавичці, містило напис: «Сініціан, живи в мирі з Богом».
Через кілька десятиліть на невеликій відстані від першої знахідки була знайдена стародавня табличка, на якій якийсь римлянин Сільвіан написав прохання язичницькому богу Ноденсу. У ній римлянин скаржився, що у нього викрав перстень чоловік на ім’я Сініціан, і просив божество відняти здоров’я у злодія і його нащадків до тих пір, поки перстень не принесуть на вівтар Ноденса.
Толкін був знайомий з історією персня, оскільки вивчав матеріали про кельтського бога Ноденса (який шанувався на території античної Британії) і написав про нього есе в 1932 році. Саме з Толкіном консультувалися археологи, які знову виявили табличку в кінці 1920-х років. Експерти з фонду спадкоємців Толкіна і організатори виставки припускають, що викрадений у римлянина амулет надихнув письменника на образ проклятого персня, який прагнули отримати або знищити герої «Хоббіта» і «Володаря перснів».