Борис Акунін здивувався, «що люди в межах української держави не дуже хочуть говорити українською»

Відомий російський письменник Борис Акунін (Григорій Чхартішвілі), який відвідав в Україні Львів і Севастополь, відзначає, що ці міста – як різні країни, і вважає дивним, що люди в межах держави «не дуже хочуть» говорити по-українськи.

Про це він розповів в ексклюзивному бліц-інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна в Страсбурзі в рамках проведення Всесвітнього форуму для демократії.

«У мене вийшло так, що в минулому році я був в Україні у двох місцях, дуже не схожих один на одного, – Севастополі і Львові, бо мені це було потрібно для двох різних книжок. І там, і там я був перший раз в житті. У мене було відчуття, що я потрапив у дві різні країни. Я зрозумів, яка велика і різноманітна країна Україна. Дійсно, таке відчуття, що це якісь різні країни. Крім написів українською мовою, загального нічого немає. Це цікаво», – розповів Акунін.

За словами письменника, у нього склалося враження, що Севастополь «не російське, а руське місто».

«І я не знаю, добре це чи погано, чорт його знає, але мені здалося дивним, що люди живуть в межах української держави і якось не дуже хочуть говорити по-українськи. По-моєму, це неправильно», – додав він .

У той же час він вважає неправильним змушувати людей розмовляти українською.

«Треба знаходити якісь способи, щоб їм це було цікаво, щоб їм це подобалось, щоб їм подобалося відчувати себе українцями, я маю на увазі бути українськими громадянами, щоб їм подобалося говорити цією мовою, читати літературу і т.д. Ось в цьому, мені здається, є недоліки – саме в цій роботі. Втім, це дуже поверхневий погляд, і, може бути, я помиляюся», – ділиться своєю думкою письменник.

Він також висловив побажання відвідати Київ, де ніколи не був.

«Але життя моє побудоване таким чином, що я їжджу кудись, якщо мені це потрібно для моєї роботи, для справи. Якщо мене якийсь сюжет або якась тема заведе в Україну, в Київ, я, звичайно, туди поїду», – запевнив Акунін.
Газета по-українськи

  • S S

    Государства для народа, а не необорот!
    Хватит нагибать народ под себя. 

  • Латигор

    Абсолютно прав Акунин! На кой черт мне учить украинский язык если все мои предки проживая на территории Руси-Украины говорили на русском и сейчас вокруг меня 80% русскоговорящие граждане (Киев)? Пытались запретить русский на государственном уровне, но ничего у них не вышло, как общался в гос. структурах на русском так и общаюсь! Слава Богу сейчас эту норму законодательно закрепили. А если мои дети будут говорить по украински не буду иметь ничего против – это их право, но пока я не вижу, что их к этому может побудить – семья и друзья говорят по русски, самые красивые и интересные книги на русском, перевод фильмов качественней по русски, украинский считается в Киеве языком либо периферии либо радикально националистической прослойки.

    • nevsetak

      Конечное, зачем, к примеру, изучать 5-7 языков, европейских, когда можно на своём рассейско-хохляцком общаться. Нормальный человек, живя на территории страны, – обязан досконально изучить её язык… Для того, чтобы быть полноценным гражданином Украины, а Вы гордитесь, что знаете полтора языка…Привет Акунину…

    • Oleh Khavruk

      Не розповідай побрехеньки про те, як ставляться в Києві до української мови. Я живу в Києві, в Києві народилися мої діти і ми розмовляємо українською, як і багато наших друзів та моїх колег на роботі і я про це говорю відкрито, не ховаючись за якимись вимишленими іменами.

  • Svetlana

    Никто никого не заставляет разговаривать на руском языке.Ето требование к чиновникам,насколько я знаю такое требование к чиновникам есть во всех странах. И еще,почему нас русских считают дебилами,которые прожив всю жизнь в Украине не могут выучить мову країни,в какой живут.

    • Oleh Khavruk

      Саме тому й вважають дибілами, бо повноцінна й здорова людина за 22 роки незалежності України без жодних проблем змогла б опанувати українську мову – значна кількість китайців, татар, чехів та угорців, які чудово розмовляють українською – тому підтвердження.

  • Оксана Пронько

    Правильна думка! Дійсно, наче в Україні живемо, а українською не хочуть розмовляти.  І треба якось нормально залучати народ до її вивчення, а не забороняти її. Бо влада й сама не може до купи 3 слова зв’язати. А що вони натомість роблять? Фільми – російською, книги – російською, періодика – російською. Звісно, де ж їй, тій українській мові взятися? У нас багато чудових митців, тільки ніхто їх не хоче підтримувати, все на голому ентузіазмі будується.
    ——
    ” И еще,почему нас русских считают дебилами,которые прожив всю жизнь в Украине не могут выучить мову країни,в какой живут.”
    Ніхто вас дебілами не вважає, але мову вивчити можна і навіть потрібно. Хоча б для того, щоб при спілкуванні легко перейти на українську та навчитися правильно писати. Слава Богу, синтаксис схожий. Бо чому україномовні в Україні(!!!) мають страждати від того, що тут живуть ще й російськомовні? Російську ніхто не притісняє, але вона вже зовсім знахабніла. Та й де можна почути чисту російську? Її в повсякденній мові 35-49% вперемішку з українською. Суржик, одним словом.
    Я не буду казати про політичний аспект вибору мови, думаю, люди і так розуміють, наскільки вона впливає на цю сферу.
    Тому хочу задати зустрічне питання:
    “Чому так мало книг українською мовою? Чому на мене дивляться, як на дивачку, коли я кажу, що мені подобається україномовна література, кіно тощо? Чому, врешті-решт, я не можу розмовляти в повсякденності українською мовою, а маю підлаштовуватись під співрозмовника? Чому я маю терпіти викладачів, що дають свої предмети російською, особливо з математичними термінами, переклад яких на російську я не знаю? Чому я не можу не смітися, коли виступають наші представники влади?”
    Шановне товариство, це ВЕЛИКА ПРОБЛЕМА. Може не будемо егоїстами на кшталт “а мої батьки розмовляли російською” і вимагати зміну мови на російську? Українська не така вже й складна, я вас запевняю. Вдома, з друзями розмовляйте, як вам заманеться. У нас навіть російськомовні школи є і кілька ВНЗ, якщо я не помиляюсь. То в чому проблема? Що вас не влаштовує? Хіба так складно навчитися хоч трохи розмовляти українською? Це ж для урочистих подій знадобиться, написання заяв, виступів і т. д.

  • Сергей Прядильников

    С уверенностью возражаю Оксане Пронько-русским языком русскоговорящие владеют лучше,чем украиноговорящие-украинским.А на суржике говорят в основном заробитчане и выходцы из украиноговорящих сел,.попавшие в русскоговорящую среду.Я владею украинским языком в достаточной мере для общения и написания бумаг.Но мыслю и работаю используя свой родной-русский.В науке,производстве он в Украине вне конкуренции.Так было,есть и будет.И в этом нет ничего страшного, в т.ч. для украинского языка.Но образование для своих детей и внуков я жедад бы получать на их родном,русском,как языке более конкурентном и применимом на территории бывшего СССР и понимаемого во многих странах ЕС.Насильно мил не будешь. И покажите мне того,кто притесняет украинский язык? И где он -настоящий, а не галичанский суржик?

  • Оксана Пронько

    “С уверенностью возражаю Оксане Пронько-русским языком русскоговорящие владеют лучше,чем украиноговорящие-украинским”.
    Ну-ну, наслухалася я цієї “російської”. Навіть “ґ” не вимовляють, як слід. Причому абсолютно всі. Одиниці тільки більш-менш російською говорять. Щодо україномовних… Вони розмовляють українською не гірше, ніж російськомовні – російською. Я маю на увазі тих, хто дійсно спілкується українською, а не в окремі моменти.
    “В науке,производстве он в Украине вне конкуренции.Так было,есть и
    будет.И в этом нет ничего страшного, в т.ч. для украинского языка”.
    Почнемо з того, що довгий час народу казали, що українська – це не престижно. Тож зрозуміло, що минуле покоління не сприймає українську і подає такий же приклад своїм дітям. Але треба якось іти вперед. У нас тепер своя держава, а отже має бути й своя мова. Бо інакше про яку незалежність можна говорити? А страшне те, що російська значно тіснить українську. І проблема навіть не в попиті,а як би це не було дивно, в політиці. Українське книговидання майже не підтримується. Зате російської літератури хоч греблю гати. Все упирається в гроші. Сумно це=(
    “Но образование для своих детей и внуков я жедад бы получать на их
    родном,русском,как языке более конкурентном и применимом на территории
    бывшего СССР и понимаемого во многих странах ЕС.”
    У чому проблема? Як я вже казала, в Україні є російськомовні школи.
    “И где он -настоящий, а не галичанский суржик?”
    Українська існує вже дуже давно. І  ніяких “галичанських суржиків” тут не треба вигадувати. Це звичайний діалект, в усіх мовах вони є. Якщо ви натякаєте на зв’язок з Польщею, то він, безсумнівно, є, але не настільки великий, що зовсім змінити українську. Навіть з історії відомо, що ще до того, як Польща почала активну експансію на Галицько-Волинське князівство і воно підкорялося Литві, то у тій же Литві була запроваджена державною українська.