Як говорить сама авторка, ідея п’єси навіяна історією Берлінської стіни, яку вона прочитала, перебуваючи у столиці Німеччини. Власне, основні події майбутнього твору також розгортатимуться на межі поділу Сходу й Заходу: головна героїня, яка у часі поділу опинилася на Західній стороні, таємно повертається до будинку, що належить її давньому другові і стоїть майже на кордоні, але належить Сходу. Повертаючись по свою дочку, яка залишилась із бабусею, жінка повертається і до певних спогадів й інших неочікуваних чи ж, навпаки, дуже очікуваних моментів.
«Мені важко розмовляти про п’єсу, якої ще немає. Але скажу, що ідея виникла давно, під час перебування у Берліні. Мені здалося цікавим створити такі штучні умови у своїй п’єсі та перенести їх на територію України. Першоджерело ж реальної історії — німецька книжка про історію Берлінської стіни», — розповідає М.
Вже із готовою п’єсою перед самим фестивалем працюватиме режисер, який разом із акторами готуватиме сценічне читання новоствореної роботи. Зважаючи на хороший західний приклад праці у тандемі режисер-драматург, автор також не залишатиметься осторонь від постановки читання. Хоча, як зізнається М, подальша доля п’єс вже написаних, не є для неї справді вагомим моментом: «Я пишу про те, що мене хвилює. Я це роблю, тому що це мені потрібно. Так само як і з роботою, напевне…». Тобто, потрапляння їх на театральну сцену, до рук акторів та режисерів не є пріоритетним завданням для драматурга.
Проте, до запропонованої майбутньої співпраці із режисером М готова, а також зі свого боку зацікавлена у ній, оскільки у авторки є певний тон твору, який би вона хотіла вкласти у постановку та донести до глядача.
«Останнім часом я у своїх п’єсах, крім дійових осіб, на початку виділяю ще й параметри. От мені б хотілося, щоб цих параметрів, які я чітко окреслила, режисер чітко й дотримувався, навіть, не зважаючи на те, що йому це в певних моментах п’єси здається неправильним. Останнім часом мені здається правильним монотонне виконання всіх діалогів, сама не знаю, чому, — пояснює вона. — Я хочу, щоб не було ніякої надлишковості, як в акторах, так і в постановці взагалі. Хай краще недограють, ніж переграють, хай краще будуть зверхніми та байдужими, аніж занадто емоційними, принаймні це відповідає часу, в якому ми живемо».
Результати резиденції та роботи як драматурга, так і режисера можна буде оцінити вже під час IV Фестивалю сучасної драматургії «Драма.UA», який відбуватиметься у Львові з 21 по 24 листопада.