Два обличчя Станіслава

Весела Найденова, Ярослав Яновський. Долина Бельведеру. – Івано-Франківськ: Місто-НВ, 2008. – 152 с.

Сьогодні доволі популярно писати романи у співавторстві. Передусім ця тенденція поширилась у Європі. Та й у нас є кілька відомих письменницьких тандемів: подружжя Дяченків, Шевченків, Генрі Лайон Олді… Головне ж полягає в самій суті роботи: писати разом роман – означає разом писати один роман, а не кожному окремий, аби потім об’єднати створене під однією обкладинкою. Відомі івано-франківські художники та культурологи Ярослав Яновський і Весела Найденова змогли написати так, щоб не відчувалося, хто з них за який кусень тексту відповідає. Але ж цікаво знати подробиці – захотілося розпитати самих авторів.

 

Отже, Ярослав Яновський зізнався, що ідея, кістяк сюжету, епізоди – його, а романтичні сцени та жіночі епізоди – Весели Найденової. До речі, ілюстрації в книзі – теж Весели, а обкладинка – Ярослава.

 

Роман “Долина Бельведеру” було написано вісім років тому, а на минулорічній “Коронації слова” він отримав спеціальну премію “За кращий романтичний твір”. Цікаво, що роман брав участь у конкурсі вже вдруге. Перший раз – під назвою “Місячна долина”, хоча тоді він навіть не пройшов відбіркового туру.

 

Автори вважають свій твір мінімалістичною прозою. Вони майстерно передали атмосферу минулого: Івано-Франківськ/Станіслав 1930-х – початку 1940-х років змальований правдоподібно аж до ностальгії, тому, гортаючи сторінки роману, наче й сам безпосередньо проживаєш той час. Дух часу доповнюють місцеві легенди, міфи, оповіді про франківські підземелля, побут аристократичних родин та галицькі звичаї, описані у творі. Певною мірою Франківськ опоетизований, але автори куті меду не передали.

 

Роман побудований на взаєминах двох аристократичних родин: Камінських та Радеків. Головна героїня – Магда Радек – молода дівчина, яка товаришує з Кларою Камінською. Але Магду вабить батько подруги – граф Камінський. Може, дівчині судилося стати його дружиною… І це не краще й не найгірше з того, що приготувала Магді доля…

 

На читача, як і на Магду Радек, чекають блукання таємничими лабіринтами міських підземель, історія незрозумілого вбивства, розгадка родинної таємниці Камінських та жахіття «червоної» інтервенції до Івано-Франківська. Крім того, крамнички, до яких найкращі речі виписують з Відня та Львова. Вечори з танцями у станіславському Палаці Потоцьких, пікніки, старовинна бібліотека з книгами магічних символів та схемами підземних лабіринтів і, звичайно ж, історія кохання-зради-кохання…

 

Як на мене, роман виразно ділиться на дві частини. Не за сюжетом, не зарозділами, а за духом, настроєм. Одна частина – пригоди юної Магди у насиченому світі Станіслава – європейського-міста, де діють особливі Станіславські Закони, поширюються станіславські плітки, продаються кращі, замовлені зі Львова, капелюшки. А інша – чорні дні Івано-Франківська, сповнені горя і сліз, яким не видно краю, коли в місті орудує «червоний терор». І вже не лишається нічого, крім бажання вижити й порятувати близьких. Хоча… Може, щось і лишається – у душах: глибоко захована людська сила. Чи допоможе вона Магді?

 

Антоніна Аністратенко