Посібник молодого мага

Анджей Сапковський. Божі воїни. К.: Зелений пес, 2006. – 640 с.

Ну, ось нарешті й дочекалися. Друга книга нової трилогії Анджея Сапковського не тільки написана, але й видана. І не просто видана, а в перекладі українською. До того ж український переклад «Божих воїнів» повторив подвиг шостого «Гаррі Поттера» і вийшов на півроку раніше ніж російський аналог. Особливо серце раділо, коли на київському «Євроконі» російські гості щиро прагнули вивчити українську, бо сил чекати власного варіанту вже не залишилося – перша частина трилогії побачила світ ще в 2004 році.

 

Загалом ті, кому пощастило ознайомитися із «Вежею блазнів», першою частиною трилогії, уже повністю «підковані» для читання «Божих воїнів». Їх не дивуватимуть ані частенькі вставки латинських слів і цитат із середньовічних творів, ані своєрідний, інколи на межі фолу, гумор пана Сапковського. Не знайдуть читачі й великої кількості нових персонажів на ще невідомих місцевостях – все той же молодик Рейневан, все ті ж його товариші з ворогами, і все та ж середньовічна Чехія. Здивувати може тільки одне: як автору вдалося до 734 сторінок першої частини додати ще 640 другої й при цьому ні на йоту не втратити гостроти сюжету, художніх якостей тексту й детальної продуманості створеного ним світу.

 

І ще один фокус: що саме в «Божих воїнах» є плодом фантазії Анджея Сапковського, а що – історичною істиною, зрозуміти з першого погляду аж ніяк не пощастить. Велика кількість згадуваних єпископів, королів, лицарів і навіть алхіміків свого часу дійсно ходили по планеті, і не менш значна частина згадуваних і описаних подій є реальними епізодами з підручників історії. А водяники, скелети та описи різноманітних магічних ритуалів вписуються в історичний сюжет настільки органічно, що сприймаються як цілком нормальне явище того часу, один із вибриків епохи, який – так само, як і лицарі з алхіміками – не дійшов до наших днів.

 

Реалістичності магії додає величезна робота, яку проробив автор перед написанням книги. Завдяки цьому «Божих воїнів» цілком можна використовувати як підручник з вивчення магії та алхімії. Чарівні заклинання пан Сапковський не вигадував сам, а ретельно виписував у давніх майстрів цієї справи, а на додачу вмістив у книжку перелік класичних робіт із магії та алхімії.І не тільки магія відкриється для читачів – прочитавши «Божих воїнів», навіть останній двієчник, який ніколи не бував на уроках історії, із детальними подробицями знатиме хронологію гуситських воєн. Від того, хто і коли вирішив організувати хрестовий похід і яким чином гусити відбилися від величезної армії озброєних хрестоносців, до того, як жилося під час цих подій простим пражанам.

 

Коли перегорнута остання сторінка, до захоплення сюжетом і майстерністю польського фантаста додається невеличкий присмак суму. Сумно від того, що досі ніхто так яскраво не описав історію нашої Батьківщини. І ще від того, що цей клятий Анджей Сапковський по усіляких «Євроконах» роз’їжджає замість того, щоб писати продовження трилогії. Хіба не знає, як усі цього чекають?

 

Йосип Мельник