Замість карамельки

Слапчук Василь. Осінь за щокою. К.: Факт, 2005. – 280 с.

Книга-загадка, книга-пазл, книга-хаос, книга-колекція… Перелік асоціацій можна було б продовжувати до безкінечності. Але однак ітиметься про «Осінь за щокою» Василя Слапчука. Ці визначення першими спадають на думку, бо почуття, які може викликати роман, є насправді неоднозначними. Від повного неприйняття до абсолютного захоплення. «Осінь за щокою» – це своєрідний кошик людських пристрастей із дуже широким діапазоном: починаючи духовними й закінчуючи приземлено-сексуальними.

Натхнення, розчарування, сплін, дивовижні фантазії, цілковито божевільні ідеї. (А може, не такі вже вони й божевільні?)Важко простежити, де в «Осені за щокою» знаходиться межа між вигадкою та реальністю. Часто здається, що все відбувалося насправді й саме з автором. Що всі герої – разом і окремо – це Василь Слапчук, власне, його багатолике авторське «я». Долі героїв переплітаються іноді настільки химерно, що, поринаючи в їхній світ, втрачаєш відчуття власної присутності, логічності усього, що відбувається. Автор грається з вогнем, крокує тонким і гострим лезом, балансує, щомиті ризикуючи переступити межу й злитися у єдине ціле з Героєм. А це небезпечно.

Жіночі образи (ще б пак, їх тут цілий калейдоскоп!) – як позитивні, так і негативні. Їхня різноманітність наштовхує на думку, що жінка для автора – це, передусім, джерело пристрастей. Іноді навмисне гіпертрофовано-брудних, тих, про які не кожен зважиться розповісти. Але вислів «Ти – моя найкраща збірка Важко простежити, де в «Осені за щокою» знаходиться межа між вигадкою та реальністю. Часто здається, що все відбувалося насправді й саме з автором. Що всі герої – разом і окремо – це Василь Слапчук, власне, його багатолике авторське «я». Долі героїв переплітаються іноді настільки химерно, що, поринаючи в їхній світ, втрачаєш відчуття власної присутності, логічності усього, що відбувається. Автор грається з вогнем, крокує тонким і гострим лезом, балансує, щомиті ризикуючи переступити межу й злитися у єдине ціле з Героєм. А це небезпечно.

Жіночі образи (ще б пак, їх тут цілий калейдоскоп!) – як позитивні, так і негативні. Їхня різноманітність наштовхує на думку, що жінка для автора – це, передусім, джерело пристрастей. Іноді навмисне гіпертрофовано-брудних, тих, про які не кожен зважиться розповісти. Але вислів «Ти – моя найкраща збірка змальовує без прикрас, непотрібного героїзму чи цинізму. Війна – це не свято й не захоплива пригода, а час нелогічних деформацій життя, згусток абсурдності смерті.

«Осінь за щокою» – роман, у якому алюзії, ремінісценції, чужі потоки й «потічки» свідомості, e-мейли, таємничі знаки (які трапляються на кожному кроці), химерні фантазії, загадкові або абсурдні фрази разом нагадують серветку, сплетену з ниток кільканадцятьох кольорів, що, переплітаючись, іноді губляться… Слапчук представив нам справді модерний твір, незвичайний за своєю композицією та мовою, що залишає по собі унікальний присмак загадкових метафор та найбільшого дива – Життя.

Це роман-карамелька, проте не солодкава, а з кислинкою – така, що може порізати язика, якщо не будеш обачним. Але від того ще бажаніша.

Віра Наливана

Придбати книгу Слапчук Василя «Осінь за щокою» в інтернет-магазині ВсіКниги.