Жовтневий переворот VS Радянська революція

Станіслав Кульчицький. Російська революція 1917 року: новий погляд. – К.: Наш час, 2008. – 78 с.

 

Майже століття тому одна не дуже чисельна партія, а радше група людей – лідерів цієї партії – визначила історичний шлях народів колишньої Російської імперії й уплинула на світову історію ХХ ст. Розібратися у складнощах цих подій пропонує спеціаліст з історії України ХХ ст., доктор історичних наук, професор Станіслав Кульчицький у своїй книжці «Російська революція 1917 року: новий погляд». Суть дослідження, в принципі, можна передати одним реченням зі вступного слова: «Більшовики ніколи не називали жовтневий переворот радянською революцією. А він справді був радянською революцією, у цій назві – ключ нового бачення подій».



Професор Кульчицький репрезентує власну концепцію погляду на жовтневий переворот 1917 р., намагаючись розібратися в суті все ще живого ленінсько-сталінського концепту «Великої Жовтневої соціалістичної революції». Книга є доволі яскравою й читабельною не лише тому, що в ній ідеться про грандіозних людей і події, а й завдяки доступному й лаконічному викладові – всього чотирнадцять нарисів, позбавлених наукової сухості.

У подіях революційної Росії автор виділяє «демократичний та радянський струмені як самостійні і протилежні за знаком чинники революційного процесу». Водночас особливість даного погляду полягає в принциповому розрізненні понять «радянської революції», яка перемогла 7 листопада 1917 р., і революції комуністичної, відомої під назвою «соціалістичного будівництва», яка була проваджена більшовицькою партією впродовж наступних двох десятків років. Акцентуючи увагу на радянському вимірі Революції, Кульчицький коротко, але зрозуміло висвітлює стихійний і антидержавний характер рад робітничих і солдатських депутатів, «безкомпромісність і екстремізм яких загрожував країні громадянською війною, втратою обороноздатності армії, анархією і хаосом».

Аналізуючи авантюру верхівки більшовицької партії із захоплення влади в країні, Кульчицький пояснює її успішність, а разом із тим і теперішню неясність у термінології. Річ у тім, що в країні, де все називалось радянським, сама Революція була охрещена як «Велика Жовтнева» і «соціалістична», однак на відміну від усього іншого «радянського» в СРСР, саме ця подія і була справді радянською.


Станіслав Кульчицький подає послідовність того, як більшовики використали «радянський струмінь» Революції, тактично прийняли його забарвлення, аби здійснити радянську революцію і прийти до влади на її плечах. Узявши на озброєння радянські гасла із серпня 1917 р., більшовики не збиралися їх виконувати, тому автор називає 7 листопада 1917 р. одночасно датою перемоги і смерті радянської революції, оскільки на її плечах прийшла партія, яка насправді мала свою мету, несумісну з гаслами рад робітничих, селянських і солдатських депутатів.

Ця невеличка за обсягом, але не за змістом, праця розкриває нам суть однієї з найбільших політичних авантюр ХХ ст., що призвела до нечуваних ув історії наслідків, які ми переживаємо й по сьогодні.

 

Дмитро Рафаель