Казка про ангела, юних лицарів і норвезьких «братанів»

Ева-Марія Люнд. Викрадач ангелів. / Пер. з норв. Г. Кирпа. – К.: Юніверс, 2007.

Хто думає, що темна діяльність кримінальних олігархічних структур, недбалі корумповані чиновники, передвиборчі маніпуляції, розкрадання пам’яток старовини та вивезення їх за кордон не можуть бути предметом оповіді в книжці для дітей – щиро помиляється. Був би талант у письменника, він будь-яку тему осилить, що нам вкотре довела норвезька письменниця, перекладачка й мистецтвознавець Ева-Марія Люнд. У її доробку – десятки перекладів художніх і наукових книг, оперних лібрето, а ще дві книги культурологічних студій. Зокрема, «Перстень Нібелунгів» Р. Вагнера вона перекладала двічі – і норвезькою, і французькою мовою. А тепер Люнд здобула славу як дитячий письменник.

 

Попри насичену кримінальну тематику «Викрадач ангелів» – не просто підлітковий детектив про боротьбу чесних і проникливих шерлоківхолмсів шкільного віку з темними підступами дорослого світу. Це, швидше, історія про дружбу хлопчика й ангела… Таке досить несподіване поєднання містично-казкової повісті з класичним детективом, крім того, доповнене історичною та культурологічною лінією: уся інтрига крутиться навколо того, хто першим відшукає в міському архіві давній документ.

 
Книгу «Викрадач ангелів» можна назвати патріотичною повістю про те, що треба любити своє місто чи село, берегти й шанувати його історію, передати нащадкам ті скарби, які ти сам дістав від своїх предків. Твір зачіпає й політичну проблематику: показує, що з корумпованими чиновниками слід боротися, а передвиборчим маніпуляціям протистояти.

 
Письменниця зберігає вірність своїй етичній позиції й не здає її ні на йоту – добро є добро, зло є зло, їх не можна змішувати. Бо сірий світ нічим не ліпший за чорноту, навіть небезпечніший за неї. Бо від темряви можна втекти до світла, а в сірому тумані не видно навіть власної долоні, не зрозуміло, куди тікати. І якщо зрадити моральні чесноти бодай один раз, сірий туман накриє твоє місто і твій дім, твої розум та серце. І тоді у час важкої боротьби й самотності, коли недалеко до відчаю, несподівано прийде допомога, бо добре серце ніколи не залишать напризволяще. Отакі моральні цінності, що відлунюють старими лицарськими казками і християнськими легендами, нагадують читачам герої «Викрадача ангелів».


В одному інтерв’ю Ева-Марія Люнд призналася, що дуже любить класичні детективи, не читає сучасних бестселерів і трохи засмучена, що не знає жодної слов’янської мови. Адже перший переклад її дебютної дитячої книжки вийде друком саме в Україні, і їй – професійному перекладачеві – неймовірно цікаво, як зуміла собі дати раду з її твором українська колега. Можемо щиро запевнити, що переклад Галини Кирпи такий природній, ніби книжка й була написана українською. Цьому посприяла також спільність життєвих реалій. У нас теж чимало замків, оповитих таємницями, і стародавніх церков із рідкісним оздобленням, і добрих ангелів-охоронців (покровителем Києва є ж сам Архистратиг Миxаїл)… Олігархів і кримінальних кланів нам теж, на жаль, не бракує. Тому історія про пригоди ангела та його земних друзів, що наважилися протистояти злим силам і недобрим людям, може сподіватися на розуміння й успіх.

Зоя Жук