Цифровий романтизм у друкованому вигляді

digital Романтизм. — К.: Зелений пес, 2006. — 320 с.

Про те, що «digital Романтизм» непросте книжкове видання, промовляє майже все. Це і досить незвичний формат, і неменш незвичні шрифт та ілюстрації. Від альманаху просто віє його цифровою батьківщиною — мережею Інтернет. Можна сказати, що в«digital Романтизмі» чітко простежуються характерні риси «батька» — сайту «Гоголівська   академія».   Саме наньому всі опубліковані вальманасі автори оприлюднювали свої твори, саме наньому писалися всі наведені рецензії, і саме з ініціативи редакції сайту все те найкраще, що було зібрано під «дахом академії», тепер доступно читачеві і вбільш звичному друкованому вигляді.

Хоча, відкривши цей «звичний вигляд», можна дещо і розгубитися — адже рубрикацію альманаху можна назвати як завгодно, та тільки незвичною. Книга складається з одинадцяти розділів, які мають досить нестандартні назви. Наприклад, «digital Готичне» чи «digital Орієнтальне». Заплутатися вусіх цих «digital …» зовсім негріх, але сильно переживати з цього приводу недоводиться — яку рубрику невідкриваєш, завжди можна знайти щось таке, що тобі сподобається. Бо водній рубриці можуть бути настільки різні твори, що їм варто «мешкати» нете що під різними обкладинками, ай нарізних полицях книгарень. Мабуть, головне гасло такої рубрикації: «Читай усе підряд, щось цікаве та й знайдеш».

Є тут і негативний бік — відкривши щось навмання, цілком можна натрапити натвір, який несподобається. Тоді може з’явитися спокуса припинити читанняальманаху і більше ніколи донього неповертатися. Якщо таке бажання виникає — прибивайте його взародку. Відверто поганих творів узбірці просто немає. Коли ж щось таки не до вподоби — що поробиш, «на колір і смак товариш невсяк». Пані упорядниця — Мирослава Сапко — змогла так добре попрацювати надтисячами текстів сайту, що і відвертого графоманства доальманаху недопустила, і більшість читацьких смаків урахувала.

Є у«digital Романтизму» два величезних плюси перед усіма іншими виданнями. Перший — утому, що взвичайних книгах є одна, ну, може, дві великі думки чи ідеї, які автор з усіх своїх творчих сил доносить дочитача. Атут цих думок та ідей, як і авторів, — хоч греблю гати. І кожен намагається відкрити свій внутрішній світ, поділитися часткою душі. Просто-таки безодня людського генія увсьому його розмаїтті.

Другий   плюс   полягає втому, що коли твори, які увійшли дозбірки, писалися і вивішувалися на«Гоголівській академії», їхні автори зовсім недумали ані проредакційну політику видавництва, ані прокон’юнктуру українського книжкового ринку. Аінколи неособливо переймалися і реакцією читачів. Така собі творчість учистому вигляді.

Ну і нарешті, поповнити «di­gital Романтизмом»  свою  книжкову ко­лекцію повинен кожен свідомий українець. І нелише тому, що утакий спосіб він підтримає молодих авторів. Ай тому, що завдяки таким збіркам стає чітко зрозуміло, що література вУкраїні нетільки живе, але, навіть незважаючи навсі труднощі та скрути, дорівня белетристичноподібної писанини неопускається, залишаючись справжньою літературою. Атакий факт неможе нетішити справжнє українське серце.

Євген Боженко

Придбати книгу «digital Романтизм» в інтернет-магазині ВсіКниги.