Пентаграма фантазії

Інга Пфлаумер. Серце гріє. — К.: Зелений пес, 2008. — 400 с. – Серія «Зоряний гість».

Кажуть, що підлітків важко змусити до читання – надто багато всього відволікає. Але не менш правдивим буде й інше твердження: у підлітків, які захопилися читанням, виникає інша проблема – що читати? І ось коли перечитана вся класика пригодницької літератури, коли перегорнуто сторінки творів найславетніших фантастів, а читацький апетит настільки сильний, що потребує книжки кожного дня, здається, ніби всі варіанти вичерпано. Саме для таких випадків видавництво «Зелений пес» і започаткувало серію фантастики для підлітків «Зоряний гість».

 

Пишучи про магічну школу, складно бути небанальним. Інга Пфлаумер не ставила собі за мету відрізнятися чи щось комусь доводити. Світ її творів (роман «Серце гріє» та повість «Фігури з піску») виглядає цілком природним. Перипетії пригод змушують героїв твору мандрувати далеко за межі магічної школи в місті Ормрон, де вони проходять навчання, тож читачеві випадає нагода оцінити різні краї світу, що з’явився завдяки фантазії письменниці. І шахтарське селище, і місто на кордоні з крижаною пустелею, і гамірне поселення на березі моря… Ці краї далеко не романтичні – часто суворі чи навіть жорстокі. А що ж у самій школі? Вона розташована у пустелі, й сотні магів працюють для того, щоб діти, які мають схильність до опанування чарівними знаннями, могли поступово підніматися по всіх сходинках вчених ступенів, мешкаючи у затишку міста, створеного магією.

 

Школа має п’ять відділів, кожен із яких базується на одній із п’яти стихій – метал, дерево, вогонь, вода і земля. Усі разом вони становлять гармонію. Недарма учнів школи об’єднують для виконання завдань-випробувань саме у п’ятірки. І найстрашніші закляття, найсильніші ритуали теж потребують утворення пентаграм.

 

Але що робити, коли твоя п’ятірка надто далека від взаєморозуміння? Юний геній, холодний і відсторонений; хлопчисько з міткою демона, непоміркований і запальний, наче вогонь; дівчина-воїн, зовсім позбавлена магії; ледар, який подеколи здатен на використання могутніх сил. А ще – дівчинка з посередніми здібностями, нічим особливим нібито не відмічена.

 

«Кожен із вас – необхідна частина команди. Як у магічній системі, – каже для дівчинки мудрий наставник. – А ти – земля. Центр. Серце, сама сутність, вісь, навколо якої обертаються всі інші».
На що здатні підлітки заради досягнення мети? До яких вчинків можуть їх покликати ідеали та переконання? Підлість, зрада, втеча, мобілізація всіх сил, цілковите виснаження. Самопожертва – аж до відмови від магічної сили, аж до смерті. Але у випробуваннях таки вигартувалася єдність, принісши з собою дружбу і перше кохання.

 

Інга Пфлаумер створила легкий пригодницький твір, що читається на одному подихові, але додала до нього дещицю серйозних роздумів, – тож читацький вік книги «Серце гріє» не обмежується юністю. А що письменниця не боїться писати про речі суворі, то подеколи у книжці з’являється відтінок суму. Проте без нього не вдалося би досягнути цілком серйозних висновків: «Жити варто заради волі – волі вирішувати, хто ти й що ти. Ким ти був і ким ти станеш. Як ти житимеш і за що помреш. Поки ти можеш вирішувати сама – залишаєшся людиною».

 

Віта Левицька