Новинки для вереснят

Станіслав Бондаренко. Вереснята / Вірші. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2010. – 36 с.

Якщо ви думаєте, що перечитали зі своїм малям уже всі дитячі вірші, то ви помиляєтеся. Чи відома вам, приміром, історія про те, як миші побудували метро, аби обдурити кота? А як щодо розповіді про свободолюбиву корову, яку несправедливо відправили до в’язниці? Вперше чуєте? Отож-бо! Адже йдеться про вірші Станіслава Бондаренка зі збірочки, яка лише цього року потрапила на прилавки українських книгарень.
Уже сама назва книги – «Вереснята» – натякає на вікову категорію читачів, яким вона адресована. Якщо ж це слово вам нічого не говорить, пояснення знайдете в однойменному вірші: «Вересень рясніє святом: / Квіти, сонце – все для нас. / Ми – веселі вереснята – / Йдем сьогодні в перший клас». Так, книга, про яку ми говоримо, розрахована на молодших та наймолодших читачів. Однак недаремно Станіслава Бондаренка знають як автора творів і для дітей, і для дорослих: деякі «перли» зі збірки «Вереснята» можуть зацікавити і батьків, які знайдуть час, аби почитати разом із дітьми. Скажімо, доволі повчальним для них стане вірш-застереження для дітей, щоб не залишали батьків без нагляду: «Батьків відпустив я разочок, так от – / Над річкою вмить збудували… завод, / Наставили труби, як жерла гармат, / І цілять із них – у ріку, зокрема…». Досить-таки кумедними видаються вірші «Ненажери й тренажери» – про те, як пузаті дядьки перетворилися на богатирів, «У дитячому кафе» – про наслідки переїдання морозива, «Президент і презент» – про те, як тема виборів заважає малюкові подивитися мультик. Щоправда, в тих місцях, де автор намагається поглянути на дорослий світ дитячими очима, стилістично це виходить не зовсім вдало: надто штучно, не по-дитячому звучать деякі фрази. Та, очевидно, поет і не прагнув втулити у свої вірші 100 % дитячості: певно, він розраховує саме на спільне, батьківсько-дитяче, читання книги. Тому-то й написана вона так, аби не нудьгували ні одні, ні інші. В будь-якому разі вірші читаються доступно й цікаво, а по собі залишають приємне відчуття усмішки на вустах та легку хмаринку роздумів у голові.
Крім віршів, книга містить також чудові загадки й навіть скоромовку, побудовану за принципом омонімічного римування: «Каже мама, а чи тато: / – Знов гуляти? А читати?! / Взяв я книжку: А чи та ти, / Щоб тебе усім читати?». До речі, гра зі словами, притаманна для дитячого мислення і мовлення, відчувається в багатьох віршах збірочки. Наприклад: «–Ні, – Оленка мовить прямо, – / В лівій треба олівець… / Бо коли б я брала в праву, / Він би звався ОПРАВЕЦЬ!». Та, власне, тут особливо дивуватися не доводиться, адже всілякі каламбури та мовні ігри характерні для всієї творчості Станіслава Бондаренка.
Отож, якщо ви хочете йти в ногу з часом і читати разом зі своєю дитиною і книжки «з досвідом», і наймодніші новинки – слідкуйте за тим, що з’являється на прилавках книгарень. Тільки будьте уважні у своєму виборі, щоб вашій дитині не доводилося сумніватися, як персонажеві скоромовки Станіслава Бондаренка.

Жанна Капшук