Поміж двох світів

Два береги Збруча. – К.: Грані-Т, 2008. – 104 с.

Хтось марить дорогою, тож за першої-ліпшої нагоди хапає наплічник і вирушає шукати пригод, а комусь достатньо влягтися на диван перед телевізором чи взяти до рук цікаву книжку, щоб відчути себе слідопитом. До якого б типу ви не віднесли себе, новий путівник від видавництва «Грані-Т» знадобиться у будь-якому випадку. А найкраще  — вловити момент, поки в навколо панують сонячні осінні дні, і все навколо просто-таки кричить: «Швидко в мандри!»

 

Нова подорож, яку пропонують здійснити автори путівника Д. Малаков, Ю. Козоріз і О. Крушинська, охоплює територію по обидва боки річки Збруч. Увесь шлях поділено на один пішохідний і п’ять автомобільних маршрутів: по верхів’ю річки (від витоку Збруча до Волочиська), від Підволочиська до Сатанова, по Медоборах, понад річкою Гнилою й по низинах Збруча. Кожному з розділів передує докладна маршрутна карта, тож у будь-якому випадку заблукати вам не вдасться (хіба що це входить у план романтичної подорожі «на двох»).

 

Унікальність запропонованої мандрівки – в історичному минулому цього краю. З давніх-давен і до початку Другої світової війни річка Збруч була природним кордоном між Галичиною і Поділлям, тобто між європейським світом і «диким» Сходом. Тому й пам’ятки на правому березі суттєво різняться від своїх лівобережних побратимів: мальовничі церкви, польські костьоли, затишні каплички й романтичні руїни замків (а їх є чимало!) напротивагу бронзовим монументам вождів і гіпсовим скульптурам «совєцьких» робочих.

 

Путівник приверне увагу як любителів географії, так і історії. У заповіднику «Медобори» можна вдосталь помилуватися химерними витворами природи, серед яких і печера «Перлина», і Соколина скеля, і Іванковецька штольня… Про кожну зупинку на шляху автори подають змістовну історичну довідку. І можете навіть не сумніватися в правдивості фактів, адже за кожним словом стоять довготривалі наукові дослідження! Тут не бракує дат, персоналій та історичних подій, причому до більшості розповідей долучено яскраву світлину. Утім, не варто думати, що путівник – це сухий фактаж, адже історичні дані пересипані легендами, байками, кумедними історіями й народними оповідками. Завдяки давнім назвам (словам-історизмам), які автори вживають у своїх розповідях, читач легко може перенестися в попередні епохи. Путівник пропонує завершити подорож оборонним бастіоном «Окоп св. Трійці», де сходилися кордони трьох держав (Польщі, Румунії та УРСР), однак вирішальне слово завжди лишається за вами: хочете, можете «зависнути» на котрійсь зі скель, милуючись природою і золотом осені…

 

Отож, якщо вас цікавить старовинна архітектура, її парадокси і протилежності, якщо ви на власній шкірі хочете відчути дух двох таких різних культур, що співіснують на двох берегах однієї дивовижної річки, якщо… Словом, ловіть момент, як радив давно дід Горацій, кидайте путівник до наплічника й гайда відкривати таємниці Збруча!

Наталя Трухіна