Свіфт повернувся 35-го травня!

Еріх Кестнер. 35 травня, або Конрад їде до Океанії. Повість / Пер. з німецької Ольги Сидор. – Л.: Кальварія, 2008. – 160 с.

«35 травня» вкотре доводить давно відому істину: дитяча література призначена аж ніяк не «винятково», а тільки «в тому числі» для дітей. У такому разі я не надто згрішу проти правди, назвавши Еріха Кестнера німецьким Свіфтом. Якщо пам’ятаєте, «Мандри Гуллівера» теж вивчають у середніх класах школи, хоча сатира – жанр аж ніяк не дитячий.

 

Цього разу 35-те травня припало на четвер (очевидно, на час «після-дощика»), а щочетверга головний герой повісті, хлопчик Конрад, навідує свого дядька, аптекаря Крендельгута. Дядечко не має дружини, яка би готувала «традиційний» обід, тому обоє «чоловіків» мусять харчуватися стравами на зразок вареної шинки зі збитими вершками й вишневих пирогів із англійською гірчицею. Одного дня з’являється цирковий кінь Неґро Кобилло (як ви могли здогадатися, Неґро – вороний), який носить капелюх, виконує номери на роликах і, звичайно ж, розмовляє. Більше того – коник має добру гуманітарну освіту й захоплюється літературою! І все було би добре, якби Конрадові не задали написати твір про Океанію!

 

Сюжет повісті, можливо, не надто захопливий порівняно зі смертельними небезпеками «поттеріани», однак і відірватися від книжки, не дочитавши до кінця, неможливо. Читача утримує неймовірний гумор автора й виразна сатира на сучасність. Конрад і його супутники дорогою до Океанії минають не одну цікаву країну. Першою є Неробія, де всі люди тільки те й роблять, що лежать у ліжечках, лінуючись навіть перевернутися. Аби не витрачати сили на одягання-роздягання, вони ходять у намальованому на тілі одязі. Замість їжі вони ковтають пігулки, дивлячись на екран, де показують різні смакоти, адже «споживання їжі – занадто важка справа…» Дерева в Неробії «поліфруктові» й «поліфункціональні» й, аби з’їсти сливовий пиріг зі збитими вершками, достатньо один раз натиснути на правий важіль. Якщо ви ще вагаєтеся, чи купувати путівку до Неробії, останній аргумент: кури в цій країні несуться смаженими яєчнями з салом або омлетами зі спаржею!

 

На шляху до Океанії Конрадові трапляється й така країна, як «Велике минуле», де величні історичні діячі займають місця на стадіоні, а славнозвісні Александр Македонський і Ахіллес бігають стометрівку. У «Світі-Навпаки» діти перевиховують нечемних дорослих, а в країні майбутнього, Електрополі, є живі тротуари і є фабрика, що працює на енергії Ніагарського водоспаду: в одну трубу цієї фабрики потрапляють живі тварини, а з протилежного боку випадають усі можливі вироби – консерви, шкіряні валізи…

 

Книжка вийшла аж ніяк не така, яку хочеться просто читати своїй дитині перед сном – цю книжку хочеться подарувати малечі, аби вона читала сама й хоча б на час читання повірила, що коли-не-коли, а 35-го травня можна й не такого надивитися!

 

Ольга Купріян