Як тебе не любити…

ukraineУкраїна для шукачів пригод: Альбом-путівник. – К.: Дуліби, 2010. – 268 с.

Чи пробували ви просто сісти в авто і помчати українськими автошляхами? Або сісти в перший-ліпший автобус і доїхати до найближчого міста/села? Не впевнена, що українськими дорогами вам вдасться саме помчати, але доїхати кудись зможете. І гарантую, що в тому населеному пункті, де ви вирішите зупинитися, обов’язково знайдеться визначна пам’ятка. Підтвердженням тому може слугувати книжка з відповідною назвою — «Україна для шукачів пригод».
Для новачків у сфері «в пошуках української історії» — це направду знахідка. Адже з цією книгою без особливих зусиль можна отримати опис визначних місць близько сотні населених пунктів України з неймовірно гарними фотографіями та інформацією про місцезнаходження цієї краси. Для вже впевнених «шукачів пригод» на теренах України ця книга теж стане цінним екземпляром у бібліотечці, бо тут не зустрінеш майже всім відомих Львова, Кам’янця-Подільського, Хотина, Качанівки, Ужгорода чи Севастополя, а навпаки, можна для себе відкрити Сокиринці, які знаходяться майже поруч із Качанівкою, але не такі «розкручені», Старе Село, куди зі Львова маршрутівкою можна добратися за 10 хвилин, Корсунь-Шевченківський, де вражаючі береги річки Рось утворюють парк, який хіба трохи поступається «Олександрії» в Білій Церкві — він менш «окультурений», але його теж можна оглянути протягом одноденного маршруту з Києва й отримати купу позитивних вражень.
У 2005 році у видавництві «Дуліби» вийшла книга «Битий шлях», лейтмотивом якої була «Україна, якою ми її любимо». «Україна для шукачів пригод» стала її продовженням або доповненням. Деякі матеріали в цій книзі використані з попереднього надбання, деякі є зовсім новими, а особливістю нового видання стала  двомовність. Тепер не тільки українці та палкі шанувальники української мови зможуть скористатися альбомом-путівником, але й усі, хто трохи розуміється на англійській. Будемо сподіватися, що такий маркетинговий хід розширить коло поціновувачів українських окрас.
Якщо ви вирішили-таки пошукати пригод за допомогою цієї книжки, то налаштовуйтеся на справжню мандрівку, адже чим менше містечко, тим менше воно відоме, й тим менше розвинута інфраструктура. Не згадати про такий недолік туристичних об’єктів України було б неправильно. Надрукувати розкішний двомовний путівник українці вже спромоглися, можливо, постійне нагадування про відсутність нормального сервісу теж дасть із часом свої результати. Але в такому подорожуванні «дикунами» теж є своя пікантність, а значить, знайдуться й свої шанувальники. Адже винайняти житло ви зможете в кожному селі, де вас також нагодують та розкажуть різні легенди. Наприклад, про замок, що стояв довгий час, поки місцеві мешканці не розібрали його на каміння. Це правда, що з розумінням вартісності визначних культурних пам’яток у нас є певні проблеми, але хочеться вірити: з кожним таким виданням, як «Україна для шукачів пригод», цих проблем буде меншати.
Замки, фортеці, палаци, монастирі, костели, церкви, маєтки, парки, синагоги, сади… Якщо ви й досі не вірите, що в Україні є вартісні туристичні об’єкти, то візьміть у руки «Україну для шукачів пригод», розгорніть на першій-ліпшій сторінці — і зрозумієте, що Україну є за що любити.


Ілона Замоцна