Михайло Андрусяк. Документально-художня трилогія

«Брати грому», «Брати вогню», «Брати просторів». – Коломия: Вік.

0903082136256611_f0_0Трилогія про вояків УПА «Брати грому», «Брати вогню» та «Брати просторів» минулого року вже здобула Шевченківську премію – правда, не державну. Тоді коломийський письменник Михайло Андрусяк переміг за результатами читацького голосування й отримав Залізного Мамая – відзнаку так званої «народної шевченківки». Певно, ця подія, а ще популярність серед читачів («Брати грому», наприклад, витримали вже вісім перевидань) стали передумовами того, що цьогоріч шевченківський комітет відзначив трилогію на державному рівні.

Ці три книги є результатом більш ніж двадцятилітньої праці. Письменник почав роботу 1985 року. Збираючи матеріали, зустрічався з бійцями УПА, систематизував їхні розповіді, шліфував стиль. По суті трилогія є художньою обробкою свідчень очевидців подій 40-50-х років: в усіх трьох книгах читачі знайдуть не спотворені часом та не перекручені з ідеологічних міркувань факти – так би мовити, з перших вуст. Автор здійснив колосальну роботу – на сторінках художньо-документального дослідження «оживають» сотні реальних учасників українського руху опору – тих, хто воював, страждав, гинув за власні переконання. Це особливо важливо, адже з плином часу події й імена забуваються, дедалі менше людей, особливо молоді, знає про випробування, які випали на долю наших співвітчизників.

Однак мета трилогії полягає не просто у фіксації подій «для майбутніх поколінь». Розповідаючи про життя вояків, автор виводить своєрідний еталон, приклад моральної непохитності, на який можна було б рівнятися кожному з нас. Таким взірцем є, наприклад, сотенний УПА Мирослав Симчич – невигаданий герой повісті «Брати грому», та й не тільки він. Тож, можливо, історія життя і смерті цих людей спонукатиме читача передивитися своє ставлення до знівельованих останнім часом понять «духовність» та «громадянський обов’язок».