КОГО НЕ БЕРУТЬ У КОСМОНАВТИ

В. Кислюк, Л. Казанцева. Київське вікно у Всесвіт: Історія Київської астрономічної обсерваторії в контексті історії розвитку національної та світової науки. Монографія. ─ К.: ІАА”Наш час”, 2006. ─ 200 с.

Увага… Десять. Дев’ять… Ви готові? Ракета ось-ось злетить, все перевірено: скафандр, тюбики із їжею, фото мами та випускного класу… Бракує лише улюбленої книжки. Адже космонавт – це стан душі, тому треба бути готовим до всього, навіть до зустрічі з інопланетянами. І що ви зможете їм розповісти, окрім того, що в умовах невагомості незручно пити із келиха? А такої школи, де б вчили, що треба знати астронавтові-аматору, а що можна оминути увагою, на жаль, не існує. Тому інформацію, цікаву допитливому дослідникові галактики, будемо черпати з книг. Насамперед із монографії під назвою „Київське вікно у Всесвіт”.

 

Це перша ластівка  циклу „Невідома Україна”. Книга  знайомить читачів із історією Київської обсерваторії та розвитком астрономічної науки в Україні, має вісім розділів, розташованих за хронологічним порядком обсерваторної історії, і ззовні дуже нагадує сімейного альбома української астрономії. Бо є в ній і мальовані портрети „прабатьків” – давніх науковців, і світлини їхніх правнуків – забутих вітчизняних астрономів минулого сторіччя. А ще цікаві відомості про давні астрономічні уявлення слов’ян та різні середньовічні побрехеньки.

 

 

Але центральне місце у книзі посідає київська Обсерваторія. Чи знаєте ви, що наше “вікно у Всесвіт” ─ одна з найстаріших астрономічних установ у Європі? А Європа пишається своїми науковими здобутками, музеями, галереями, планетаріями… Пора брати приклад із сусідів. “Київське вікно у Всесвіт” нам у цьому допоможе. У час, коли кожна більш-менш пристойна організація вважає за потрібне написати що-небудь про свою історію, фінансові показники і кращих топ-менеджерів, мовляв, країна повинна знати героїв в обличчя, такі видання актуальні як ніколи. Тим більше, що спеціалізацію видання завузькою аж ніяк не назвеш.

 

Як зазначалося, “обсерваторна” монографія ─ лише перше видання науково-популярного циклу “Невідома Україна”. Згідно з задумом авторів, з наступних книг ми зможемо дізнатися більше про трипільську культуру, подробиці життя та побуту прадавніх народів, що населяли українські землі в минулому, різні археологічні знахідки та архаїчні загадки. Сучасні „невідомості по-українськи” за формою дещо нагадують есесерівські „книжкові серіали” (на кшталт  „Почемучки”), які складалися з шести─семи книг і прикрашали не одну родинну вітальню. Проте нова серія розрахована на більш дорослий читацький загал і має тонший формат.
Тож не важливо, який саме космонавт із вас вийде. Байдуже, яку ви мали оцінку з астрономії в табелі: п’ять чи чотири.  Можливо, ви взагалі її не вивчали через рішення педради про недоцільність. Головне, що вам цікаво вдивлятися в Україну через „вікно у Всесвіт” на Обсерваторній. Три. Два. Один. Пуск… Приємного польоту.

 

Іра ТАТАРЕНКО