Тисяча сторінок Антонича

Богдан Ігор Антонич. Повне зібрання творів. – Л.: Літопис, 2009. – 968 с. + 32 с. іл

antonychЦе академічне видання в ніжно-блакитній обкладинці назвали «перлиною Форуму видавців-2009», і воно має повне право так величатися. Адже книга – перше повне зібрання творчості Антонича, і нарешті шанувальники поета мають змогу ознайомитися з усім його доробком.

Книгу доповнено коментарями Данила Ільницького дослідника творчості Б. І. Антонича, а також передмовою відомого літературознавця, члена-кореспондента НАН України Миколи Ільницького, який уже понад 40 років досліджує творчість геніального українського поета. За словами пана Данила: «Антонич відомий насамперед як поет, менше як прозаїк і ще менше – як літературознавець. У «Повному зібранні…» на однакових підставах читач може ознайомитися як з поетичними, прозовими, драматичними творами, так і з перекладами, статтями, листами».

Матеріал розділу «Додатки» публікується вперше. Саме цей розділ додає особливої цінності книзі, бо філолог, чи просто читач, якому цікаве становлення поета, а не тільки його творчість, із захопленням буде розглядати свідоцтво про народження, автобіографію, свідоцтво зрілості, список навчальних курсів, диплом магістра філософії Львівського університету й інші копії документів.

У розділі «Начерки, плани, фрагменти» вміщено уривки творів, чернетки, які дозволяють побачити письменника в пошуках поетичного натхнення. Це той матеріал, що доповнює загальну картину художнього світу Антонича.

І наостанок варто сказати про ілюстративний додаток, у якому зібрано всі відомі на сьогодні світлини Антонича, а також фотокопії його рукописів, документів, обкладинки поетичних збірок і видань творів.

Усі тексти письменника, вміщені в книзі, подані за першоджерелами. Як і два імені поета, що подані без дефісу, адже сам автор так підписував власні твори: «Богдан Ігор Антонич», «Богдан І. Антонич», «Б. І. Антонич».

Зацікавлення творчістю Антонича не минає. Він і досі популярний – особливо серед сучасної молоді: багато хто називає поета улюбленим. У чому ж тут таємниця? Можливо, в тому, що його вірші не проголошують гасла, в них не йдеться про боротьбу стражденного українського народу – адже саме це декому спротивилось ще зі шкільної програми. Це поезія естетична, гедоністична. «Навіть світлина, стверджує Антонич, якщо хоче називатись мистецькою, то не може зводитись тільки до «відбивання», – зазначає дослідник його творчості Д. Ільницький. Для молоді поет є взірцем. І навіть визнаний «патріарх» укрсучліту Андрухович зауважує, що Антонич завжди залишається не тільки вчителем, але й суперником.

Видання потужне не тільки за внутрішнім наповненням. Солідність фоліанту, рельєфний малюнок на обкладинці, приємний на дотик папір спонукають ще і ще раз повертатися до мандрівки сторінками книги. А стрічка-закладка, прикріплена до форзацу, нагадує про традиції книговидання. І, разом із тим, стане в нагоді, коли захочеться перечитати найулюбленіший вірш.

Ілона Замоцна