НЕВСІДОМИК ТА ЛІНГВІСТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

Бенні Андерсен. Пригоди Невсідомика. / Переклад із датської. – К.: Юніверс, 2005. – 256 с.

Чи знаєте ви дитячого письменника Андресена? Ні, не того, який Ганс Христіан. Іншого – Бенні Аллана Андерсена, одного з найвідоміших датських поетів ХХ століття, якого критики називають «лінгвістичним жонглером» за особливу ознаку творчого стилю – мовну гру. Популярність цього митця на батьківщині надзвичайна. А ось українському читачеві досі він був невідомий. Тому приємно, що нарешті твори відомого датського письменника прийшли й до України. Київське видавництво «Юніверс», дебютуючи в книговиданні для юних читачів, обрало твори саме Андерсена – одного з найважчих для перекладу європейських письменників.

 

Датський письменник почав писати для дітей у шістдесятих. Спочатку вірші – вийшла збірка «Ніке Ніке Намбо» (1963), а незабаром письменник покликав до життя свого найвідомішого персонажа, який приніс йому всесвітню славу. Це Невсідомик (саме так переклали його ім’я українською). Промовисте ймення одразу нагадує нам відомий вислів про тих, у кого «не всі вдома». Річ у тому, що сюжет казкової повісті побудований на прийомі «нерозуміння ідіом». Загальновідомо, що діти, опановуючи мову, довгий час не розуміють фразеологізмів або переносного значення слів. Ось і маленький герой повістей – Ейгіль – не зрозумів, що мали на увазі тато з мамою, кажучи про одного добродія «у нього невсівдома». Хто він, який він, отой Невсідома? Хлопчина вирушив на пошуки і зрештою натрапив на дивовижну істотку – довгий-пре­довгий ніс червоно-бурого кольору, на якому стирчить ще один крихітний носик… Ото й був Невсідомик. А потім друзі вдвох вирушили рятувати кота в мішку. І зазнали ще багато веселих, цікавих і повчальних пригод. Загалом книжок про Невсідомика чотири: «Невсідомик, Ейгіль і кіт у міш­ку»  (1967), «Невсідомик на вакаціях» (1970), «Невсідомик і Невсідомка» (1972), «Невсідомик пострибав із дому» (1984). Усі чотири повісті про пригоди Невсідомика, улюбленця датської дітвори, тепер можна прочитати й українською мовою.

 

Довгий час Невсідомик залишався невідомим дітям інших країн, адже тексти Бенні Андерсена – справжній виклик перекладачеві, бо той має стати співавтором датського жонглера, переклавши рідною мовою всі каламбури та мовні забавки майстра (українська перекладачка Галина Кирпа гідно справилася із цим надзавданням!). Через цю любов до гри словами дехто з критиків називає письменника адептом лінгвістичної філософії, який оголює слово, натякаючи, що філософські ідеї, закладені в мові, – то ключ до нашого буття. І справді, читання творів Бенні Андерсена, поетичних і прозових, повертає людину зі світу звичних слів і затертих значень у казку дитинства, де ти ще не знаєш, що з мухи не можливо зробити слона, й чому у кишенях не водяться руді миші…

 

Пишучи і для дітей, і для дорослих, Андерсен ставить собі за мету створити такий твір, для якого не досить поверхового прочитання. Подарувати читачеві насичений, сугестивний, глибокий твір, до якого хочеться повертатися знов і знов. Але бути при цьому не ментором, а жартівником і дотепником: «Давати смачний інтелектуальний харч для усіх голів», – незалежно від віку того, хто відкриває книжку.

Зоя ЖУК