Про тонкощі державостановлення

Тарас Чухліб. Український гетьманат: проблеми міжнародного становлення. — К.: ІАА «Наш час», 2007. – 158 с.

Мабуть, немає в історії України більш суперечливого періоду, ніж часи козацької держави. Одні і ті ж факти та події породжують величезну кількість діаметрально протилежних поглядів та висновків. Історики не можуть домовитися між собою у ставленні до окремих особистостей, визначних подій і навіть до самого факту існування гетьманської держави. Хтось вважає об’єднання козаків потужною демократичною республікою. Для когось це лише зграя бандитів, що виживала за рахунок набігів на сусідні держави.

Таке розмаїття поглядів зумовлено не тільки політичними умовами, які в той чи інший час панують в Україні. До цього додається не дуже приємна традиція опускати «малозначущі» факти та події, роблячи глобальні висновки виключно з визначних історичних моментів.

 

У книзі Тараса Чухліба «Український гетьманат: проблеми міжнародного становлення» ця помилка не повторилася. Розглядаючи козацьку державу як суб’єкт міжнародних відносин, автор намагався не проігнорувати жодного документу з тих, які залишилися в архівах і можуть хоча би трохи пролити світло на непросте становище українського гетьманату. В результаті маємо серйозну працю, що розкриває історичні події прискіпливо: з величезною кількістю дрібних подробиць та посилань на історичні документи.

 

Головна мета книги ─ дослідити всі тонкощі стосунків козацького керівництва із могутніми володарями тогочасної Європи. Це дослідження починається зі становлення та визнання європейськими державами утворення під назвою Військо Запорозьке, що на початку свого існування більше скидалося на групу наймитів, які пропонували свої послуги царям та королям і ставали на військову службу до того, хто заплатить відповідну ціну. За час описуваних подій значення та статус гетьманату багато разів змінювалися залежно від політичної ситуації в Європі. Після досить успішних домовленостей з монархами сусідніх держав та непростого маневрування між ними заради власних інтересів козацька держава стала жертвою великих політичних ігор та домовленостей між найсильнішими державами Європи XVII сторіччя.

 

Той факт, що Тарас Чухліб створив серйозну наукову працю, зовсім не означає, що її буде нецікаво прочитати далеким від історичної науки людям. Проблеми, що стали свого часу перед молодою козацькою державою, тією чи іншою мірою залишилися актуальними і для сучасної України. Домовленості між монархами, які вирішували долі держав, мало відрізняються від домовленостей між сучасними президентами. А той факт, що перед Україною вкотре постало питання визначення власної ролі в політичній картині світу, не так уже й відрізняється від намагання козацьких гетьманів заручитися підтримкою польських королів, турецьких султанів та російських князів.

 

Особливо цікавою книга може виявитися ще і тому, що автор досить детально розглянув вельми суперечливу угоду Богдана Хмельницького з Москвою від 1654 року і подав її зовсім в іншому ракурсі, ніж це звикли робити більшість пострадянських істориків.

 

Будемо сподіватися, що “Український гетьманат” стане в нагоді не тільки любителям історії. А раптом, ознайомившись із досвідом гетьманату, українські політики зможуть уникнути повторення помилок…

 

Костянтин Куропко.