Батьки vs діти

Роальд Дал Матильда. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2006. – 272 с.

Роальд Дал – відомий стратег із питань приборкання нахабних дітей та нахабних батьків. У цьому ми вже із задоволенням переконалися, читаючи першу його книгу в українському перекладі – «Чарлі і шоколадна фабрика», яка (коли пам’ятаєте) була навіть екранізована та йшла на великих екранах кілька років тому. Тепер час поглибити свої знання і опрацювати напрямки «приборкання проблемних батьків» та «приборкання недисциплінованих учителів» за допомогою нової книги Дала в українському перекладі – «Матильди».
Дівчинка, на честь якої названо книгу, – істота вкрай екстраординарна і, сто відсотків, її можна з гордістю вписати до почесних членів нашого всесвітнього братства книгоманів. От хоча б кілька прикладів з її біографії: в три роки – сама навчилася читати, в чотири – прочитала «Великі сподівання» Діккенса, а за наступні півроку – ще з півтора десятка книжок класиків. А потім щоденно відвідувала бібліотеку… замість «тєліка».
Тільки не почитайте репетувати: «Несіть тазик! Нас зараз знудить!» Матильда – не якась ботанічна зануда. Матильда – це справжній Зорро в спідниці – лише, певно, більш кмітливий, аніж той, мексиканський. Еге ж, якщо хочете знати, Матильду запросто можна вписати і до всесвітнього братства месників-розбишак. Для цього товариства ми підготували дещо інші факти з біографії цієї надзвичайного дівчатка: вона приліпила капелюха суперклеєм до батькової голови, запхнула балакучого папугу в димохід і сказала переляканим батькам, що то привид, пофарбувала батькове волосся в сірий колір, підкинула тритона до склянки, з якої хотіла пити знавісніла пані Транчбул, директорка школи…
Але ж ви розумієте, це все не через те, що Матильда – лиха дівчинка. Просто діти змушені вживати санкції до батьків, які: а) не звертають на них жодної уваги; б) проводять весь час за «тєліком» і «бінго»; в) не пускають до бібліотеки (отут, книгомани, зеленійте від обурення)! Власне, не тільки батьків, але й директорок потрібно самовіддано виховувати – така вже доля здібних дітей. Що ж, ви вже перейнялися винятковістю Матильди. Тож залишимо вам на самостійне опрацювання кілька сюжетних родзинок, де героїня геніально проявить себе і в питаннях екстрасенсорики та детективної справи.
Правда-правда, «Матильда» навряд чи залишить вас байдужими. І не тільки завдяки сюжетові. В цієї книги є особливий шарм, що властиво всім виданням «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-Ги». Починаючи від якості паперу, який просто-таки пахне дитячою книжкою, до малюнку на обкладинці – авторства відомої української художниці Жені Гапчинької. І, звичайно ж, – традиційно хорошого перекладу, виконаного Віктором Морозовим, котрого ми добре знаємо за всіма українськими виданнями «Гаррі Поттера». Беручи до рук таку книгу, хочеться зануритися в неї з головою, читати від першої літери до крапки, розгадати малюнки донесхочу, смакувати дотепний переклад і вдихати магнетичний запах якісного паперу. Цей витвір таки вартий справжнього маленького книгомана. Матильда не дасть збрехати.

Антоніна Окініна.