Слідами трипільської культури

Михайло Відейко. Шляхами трипільського світу. ─ К.: ІАА “Наш час”, 2007.─ 296 с.

Упродовж двох минулих століть було віднайдено більше відомостей про історію людства , ніж за тисячоліття, що минули з часу створення античних історичних праць. Протягом останніх 200 років люди дізналися про десятки забутих цивілізацій, тисячі невідомих міст, палаців, храмів – про все те, що зараз так люблять іменувати таємницями минулого. Серед них – давно забуті хліборобські цивілізації, які існували близько 8000 років тому на територіях Євразії та Північної Африки. Як показали археологічні розкопки, світ давніх хліборобів існував і на території сучасної України. Зрозуміло, що кожен із подібних світів праісторичної Європи мав свою назву, яка, на жаль, не збереглася до наших днів. Тому нині ми даємо їм назви, виходячи з оточуючих нас реалій. Отже, світ, що існував у наших краях 5–7 тис. років тому, з повним правом можна назвати трипільським.
За традицією археологічні культури називають за місцями перших розкопок, чи найбільш цікавих. Розкопки біля села Трипілля були зовсім не першими, проте надзвичайно вдалими. Тож науковий світ на початку ХХ ст. прийняв назву «трипільська культура»( хоча поруч існували й інші назви – культура Кукутень, культура Трипілля–Кукутень, Аріушд–Кукутень–Трипілля). Словосполучення “трипільський світ” з’явилося 1993 р., коли у Києві було влаштовано велику виставку старожитностей трипільської культури.
Дослідженню трипільської культури присвячено книгу Михайла Відейка «Трипільська культура» із серії «Невідома Україна».
Автор запрошує читачів у подорож шляхами трипільського світу від Карпат до Дніпра. Зі сторінок книги можна дізнатися, як і коли виникла ця давня культура і хто такі трипільці, чим і як вони жили; які були перші ремесла та винаходи, суспільний лад трипільців, проблеми давньої політики, війни та миру. Також автор не оминає теми винайдення праісторичної писемності й ролі трипільців та їх цивілізації у розвитку Старої Європи.
Сучасний інтерес до трипільської спадщини став поштовхом до написання розділу під назвою “Трипільська спадщина сьогодні”. Адже вона присутня в образотворчому і  монументальному живописі, знайшла своє місце навіть на телебаченні та у повсякденному житті.
Окремий розділ присвячено тому, де і які місця археологічних розкопок можна відвідати. Список наукової та науково–популярної літератури в кінці книги дозволить бажаючим розширити коло знань про Трипілля і трипільців, про роль створеної ними цивілізації у давній історії Європи та Старого Світу.
Книга задумана як путівник, де розкриваються лише деякі теми, пов’язані з Трипіллям і трипільцями. Видання ілюстроване численними чорно–білими та кольоровими фотографіями, в кінці книги подається словничок термінів, що допоможе зорієнтуватися не фахівцям.
Отож, з гордістю можемо сказати, що трипільська культура стоїть на одному щаблі з цивілізаціями Шумеру та Давнього Єгипту. А може, вона ще цікавіша і старша. . .

 

Юля Бражук