ПІОНЕРИ, ШИКУЙСЬ, СТРУНКО!

Лесь Подерв’янський Павлік Морозов. – Х.: Фоліо, 2005. – 128 с.

Шановні піонери, піонерки й інші патлаті вилупки у червоних хустках і червоній спідній білизні! Бажаєте пройти короткий загартовуючий курс виживання молодого піонера серед своїх злих і обдов­баних однолітків, які люблять «Матрицю», Нео, а ще п’ють, смалять, мають невпорядковані статеві стосунки, вважають, що «Гамлета» написав Лесь Подерв’янський? То ви просто мусите прочитати перевидання «Павліка Морозова». Книжка просто перенасичена шкідливими порадами для сучасних піонерів і містить інформацію про те, що ви вже давно хотіли знати, але боялися запитати. Після закінчення курсу кожен без труднощів навчиться майже віртуозно матюкатися. А може, навіть відшукає відповідь на одвічне питання: звідки беруться пусті пляшки, якщо ніхто не купує пустих пляшок?..
Отже, це – нова збірка символу українського матюка Леся По­дер­в’янсь­кого. Хоча титул «символ ук­раїнського матюка», яким По­дер­в’янського нагородили патяки-журналісти, погодьтеся, звучить від­верто попсово. Оскільки носій цього титулу – давно відомий, нехай скандально, але ж це тільки на користь (погана реклама – найкраща реклама), український письменник і художник. Епатажні п’єси, що були спочатку записані на аудіо-касетах і CD-дисках, приносили й приносять йому велику популярність.
Нова збірка Подерв’янського – це далеко не продовження знаменитої дитячої радянської енциклопедії про героїчних піонерів «Діти-герої» 1982 року випуску, зі сторінок якої, зокрема, ми і знаємо про чесного Павлика Морозова. Версія Леся про героїчні вчинки Павлуші, як на мене, цікавіша і художньо цінніша від радянського оригіналу. Проте буду вдячна рідній бабці, якщо вона омине увагою твір Подерв’янського, бо й корвалол не згодиться, та й на адресу автора наслухаюся недобрих відгуків про невдячність й зневагу до старшого покоління. Хоча не виключено, що саме завдяки скандальним творам Леся Подерв’янського сучасна молодь захоче ознайомитися із першоджерелами «Павліка Морозова», «Гамлета», «Фауста».
Збірка «Павлік Морозов» складається з дев’яти драм про сучасних героїв, яких ми зустрічаємо у повсякденному житті: сірих, плюгавих, п’яних, розумних і не дуже. Мотиви їхніх учинків, що складають сюжетну лінію, майже філософські – зводяться до «добряче випити, голосно попсувати повіт­ря, зайнятися коханням «ну хоч із кимось». Із зрозумілих причин вживані автором матюки у цитаті я замінила, але якщо перекласти з «для усіх зрозумілої мови» на «мову для усіх прийнятну», то напрошується висновок: хіба герої Федора Достоєвського чи кичливо модного Чарльза Буковського переймалися не тими ж питаннями марності буття? Згодьтеся, що Україні потрібні свої Едуард Лимонов та Григорій Остер. Тим більше, що у подекуди образливій безглуздій лайці героїв можна впізнати чіткі риси літературного напрямку теат­ру абсурду – ті самі прийоми, покликані шокувати глядача і критика, та сама марність дій і безвихідь головних героїв, еклектичне поєднання усякої літературної всячини з усякою літературною усячиною.
Отож, коли мені в метро наступають на черевика, я, не червоніючи, виголошую фрагменти з творів Подерв’янського, оскільки не лаюся, а просто цитую популярного українського автора.
Іра ТАТАРЕНКО

Іра Татаренко.