Книжка – не ворог, а знаряддя для ворожбита

Скажи, будь ласка, шановний читачу, хіба ти не чув про Нострадамуса? Хіба не пробував ворожити (хоч би й для розваги!)? Не хотів принаймні на мить зазирнути в майбутнє, дізнатися якусь цікавинку зі свого життя? Або потрапити в минуле й побачити свій рід, своє коріння? Якщо на всі ці запитання ти відповів, мій читачу, «чув-гадав-хотів», тоді саме зараз ми вирушаємо в цікаву інтелектуально-розважальну новорічну подорож. Якщо ж відповідями були нудні «ні, це мені не треба!» або «навіщо, мені й тут добре?», тоді, скептику, я тебе вітаю, бо ти лишаєшся вдома, під ялинкою, бавитися з Дідом Морозом і святкувати Новий рік. А ми прагнемо дива!

 

 

По-перше, маю підготувати свого читача до мандрівки в потаємне. Одразу хочу сказати, що кожна людина на Землі тією чи іншою мірою володіє здібностями ясновидіння. Учені довели! Та, на жаль чи на щастя, вони не змогли пояснити це явище, тому й епітет додали – феноменальна здібність. Ми ж із вами, намагаючись хоча б на міліметр підкрастися до істини, вигадуємо легенди про жерців, передаємо з вуст у вуста неймовірні збіги пророцтв із дійсністю тощо. Можливо, й не повірите, але вже є спеціальна гімнастика, тобто комплекс вправ, щоб розвинути наші унікальні здібності передбачати майбутнє, поринати в минуле й тлумачити теперішнє.

 

По-друге, ворожити почали, мабуть, ще в часи матріархату, коли відбувся розподіл праці на розумову й фізичну та відокремилися групи осіб, що володіли духовним впливом на родові групи (знахарі, шамани, маги і т. п.). Отже, історія цивілізації показує, що ворожіння є невід’ємним її елементом, іноді навіть причиною тих або інших подій.

 

По-третє, є різні техніки ворожби. Їх існує безліч: можна ворожити на ромашці (пригадайте це миле «любить-не любить» і його подеколи зовсім немилі наслідки), на рулетці, на ґудзиках, на аркушиках по воді, на каві, на чаї, на яйцях, бобах, на цибулі й дзеркалі, курках і конях, і так далі… Як бачимо, ворожити можна на будь-чому, аби уява та розум працювали злагоджено. Подивіться ще на нескінченну множину наукових термінів, що стосуються цієї справи: гастрономантія, беломантія, аеромантія, аустромантія, всім знайома хіромантія, навіть ботано- і жиромантія, іхтіомантія, лампадомантія, окуломантія, ойномантія і ще купа всяких «мантій», які, зрештою, зараз можна пропустити.

 

А цікавить нас бібліомантія — найпопулярніший спосіб ворожіння, яким може скористатися кожен (хто вміє читати; сподіваюся, мій читачу, ти – серед них), розкривши будь-яку книжку і прочитавши довільно обраний абзац. Першопочатково для цього використовували головним чином релігійні книги, але пізніше — і твори світових класиків: Гомера, Вергілія, Шекспіра. Ще у царській Росії бібліомантія була так поширена, що було створено навіть спеціальну книгу під назвою «Гадальная книга пророка и царя Давида» (рос.). Схожі видання потрапляли до Росії з Європи, де в Середньовіччі були вельми поширені. Сучасних видань не бракує і нам.

 

Чому ворожіння на книжці є універсальним? У Біблії записано: «Спочатку було слово». Слово – основа всього створеного, своєрідне проявлення божества. Чи не книжки містять усю мудрість людства?
Процес такого ворожіння, з одного боку, легкий: треба лишень взяти книгу або релігійної тематики (істинність передбачення вища), або світську (трактування може бути цікавішим); перед тим, як розкрити її, сформулювати питання, на яке шукаєш відповіді, загадати номер сторінки й номер рядка згори або внизу, тоді вже відкрити й прочитати. Якщо відповідь буде непряма, її можна розтлумачити енною кількістю способів. Для точності або для приємнішої (ось у чому безпрограшність бібліомантії!) для вас відповіді на поставлені питання можна повторити цю процедуру тричі (священне число!). Ще більш магічний варіант ворожіння на книжці полягає в тому, що на загаданій сторінці ви гострим предметом (шпилькою, наприклад) вказуєте на слова (кількість маєте загадати перед початком дійства), а потім їх складаєте в речення. Не радила би брати науково-популярні книжки, оскільки процес складання слів у речення може тривати вічно.
З другого боку, уявіть собі, як це важко: прив’язувати події, що вже давно минули, до сучасних своїх радостей або проблем. Хоча те, що, мій милий читачу, ти переживаєш зараз, уже хтось мільйон разів пережив, тому звертайся до книг, читай словники.

 

Наостанок додам: вище я вже зазначала, що наші ворожбити можуть обирати книжки довільно. Наприклад, в Ірані й понині практикується цікавий спосіб народного ворожіння лишень (!) за книгою поезій славетного персидського і таджицького поета Гафіза «Диван». А в китайців для цього існує «Книга змін» – один із найавторитетніших і оригінальних творів їхньої канонічної літератури. «Книга змін» містить 64 символи – гексаграми, кожна з яких виражає ту або іншу життєву ситуацію в часі. Кожен символ містить шість лінійок: вони позначають ступені розвитку цієї ситуації. Лінії існують двох видів: або цілісні (так звані «дев’ятки»), або перервані посередині («шістки»); перші символізують активний стан, світло, напругу, а другі – пасивний стан, тьму, піддатливість. Лінії читають знизу догори, а їхня послідовність описує розвиток ситуації. Кожну гексаграму можна також уявити як поєднання двох триграм. Кожній гексаграмі відповідає набір афоризмів, які й мають дати вам пораду.

 

Новорічні та різдвяні ворожіння – мабуть, найдивніші й найправдивіші. І, як ми бачимо, книжка – не просто джерело мудрості та насолода, але до того ж – оракул. Хоча без твоєї уваги книжка мовчатиме. Поринь у магічну дію книжки (не забуваючи про те, що віра в забобони й ворожіння – гріх проти першої заповіді Божої), але не дай себе загіпнотизувати, бо з мандрівки в утаємничене можеш і не повернутися, а навколо ж святкова радість вирує та веселощі кличуть у свій вир!

Ірина Ковальчук