Блукаючи інтернетрями

Блукаючи інтернетрями, згадую анекдот, в якому батько, пояснюючи синові, що таке альтернатива, довго розповідає про те, як він завів був курей і як усе це господарство врешті забрало повінню. На слушне запитання сина – то де ж альтернатива? – чує у відповідь: краще я тоді б качок завів…

Альтернативний формат

Віртуальний простір уже давно пропонує альтернативу звичайній книзі, і тут не до того, щоб розмірковувати, що краще. Скоріше – як зручніше, економніше. Віртуальні бібліотеки починалися, звичайно, на батьківщині інтернетрів, тобто у США. Спочатку це були громадські проекти великих університетів з метою збереженню рідкісних видань і надання відкритого доступу до світової класики.
У даному погляді на проблему мова йтиметься не про Інтернет-магазини, різні публікатори, самвидави чи, зрештою, мережеву літературу, а про повноцінне знаходження-відбиття белетристики, підручників, посібників, енциклопедій та ін., що існують також і у вигляді друкованої книги. Американські електронні проекти-бібліотеки в цей огляд включати не будемо (хоча є дійсно цікаві ресурси), оскільки ситуація з ними там суттєво відмінна від укрнету та рунету, які й будуть „гортатися”.
Уважному читачу не обіцяємо, а гарантуємо: лише за допомогою нижче зазначених віртуальних бібліотек можна написати наукову роботу (від реферата до дисертації) з психології, філософії та культурології, а при деяких зусиллях – і з інших галузей.
Одразу обмовлюся: по-перше, вибір сайтів є суто суб’єктивним і не претендує на всеохопність, головним у відборі був рівень народності, тобто безкоштовності репрезентованих ресурсів, а, по-друге, стаття є оглядом тут і зараз, тому – поспішайте побачити.

Укрнет

Не хотілось би згадувати про стан справ у Датському королівстві, однак ситуація в українському віртуальному просторі дійсно не надто обнадіює. Сподіваємося лише, що це проблема часу.
Українська Електронна Бібліотека (http://www.ukrcenter.com) має повне право на першість в укрнеті, зважаючи на фактори наповненості й зручності сайту. Окрім художньої літератури, тут можна знайти різні жанрово-тематичні тексти.
Цікавий за представленими матеріалами є проект „Ізборник” (http://litopys.org.ua), який хоч і обмежує себе у гаслі „Історія України IX-XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації”, проте насправді вміщає певну кількість джерел із політології та літературознавства, тому знайде своїх прихильників у студентській братії.
МНІБ (в оригіналі „Малорусская Народная Историческая Библиотека” – http://mnib.malorus.org/), незважаючи на дещо неадекватну назву, подає виключно рідкісні й унікальні літературно-громадські матеріали, що мають відношення до України, багато текстів ХІХ ст.
У проекті А. Ульянова Бібліотека „Лібрарій” (http://lib.proza.com.ua) мирно співіснують українська творчість із ісламсько-революційною, що, враховуючи сучасні умови існування національних інтелектуалів як учасників партизанської війни, є цілком виправданим.
Електронна бібліотека української літератури, створена 1999 року канадським проф. М. Тарнавським (http://www.utoronto.ca/elul/Main-Ukr.html), містить велику кількість текстів, але, на жаль, із тих пір дуже рідко оновлюється.
Поетична скарбниця України розташована за адресою (http://poetyka.uazone.net) – близько трьохсот вітчизняних поетів.
Українські бібліотеки: «Джерело» (http://ukrlib.com/) та „Бібліотека світової літератури. Оригінали та переклади” (http://ae-lib.org.ua/) – виконують потрібну, але невдячну роботу – наближення світових шедеврів до українського читача. Слід відзначити порівняно гарну укомплектованість сайтів (особливо – першого) й побажати віртуальної наснаги.
Бібліотека української літератури (http://www.ukrlib.km.ru/) задовольнить будь-які читацькі смаки від студента до президента (при чому – будь-якого, аби лише він читав) – на сайті ви знайдете: біографії, критичні статті, літературну енциклопедію, літературні терміни, художні твори і т.д., – вдалого пошуку!
Книгосховище українського мовця (http://www.madslinger.com/bookvault/index.html) – „це десятки поцифрованих та впорядкованих підручників, словників, порадників з української мови”. Наші рекомендації. Незважаючи на певну втаємниченість проекту, він претендує на визнання найкориснішого джерела. Крім того, „Книгосховище” працює під таким девізом, який би хотілось узяти за епіграф навіть до всього укрнету, а саме: „Сканер в руках українця – переможна наступальна зброя в боротьбі за українську мову”.
Загалом, впадає в око практично повний брак єдиного вичерпного ресурсу в укрнеті, який би об’єднував усе й одразу, що можна спостерігати в рунеті. Певна кількість наших приВНЗівських бібліотечок, складених із випадкової літератури та, зазвичай, без чіткої системи, погоди не роблять, тому залишається чекати чи то вдалого піратського вітру, чи то ентузіастів із щирим пориванням товариша, який за трохи іншої ситуації говорив: „За дєржаву обідно”.

Рунет

Найстаріша бібліотека рунета (http://lib.ru) Максима Мошкова (з 1994 р.) нещодавно отримала від Росдруку грант на 1 млн. руб. (!) та ще й має Російську Інтернет-премію 2003 р. (!!), і є своєрідним флагманом віртуального книговиробництва, тому символічно, що й Інтернет-атаки й судові позови – то все її доля. Стосовно наповнення сайту – віддається перевага художній та науково-освітній літературі з перевагою першої. Варто подивитися хоча б із поваги.
Бібліотека мешканця Мюнхена А. Нікітіна-Перенського (http://imwerden.de), намагається охопити великий масив оригінальної літератури: від прижиттєвих видань давніх і новочасних класиків (серед них – велика кількість раритетів) та діаспорних журналів до аудіо- й відеозаписів авторських читань, причому робить це надзвичайно відповідально та якісно.
Електронна повнотекстова "Бібліотека Іхтіка" (http://ihtik.lib.ru) – мрія будь-якого науковця. Художня література майже повністю відсутня, проте навзамін: психологія – понад 3 тис. покажчиків, філософія – більше 7 тис., енциклопедії – майже 2 тис. (інші дисципліни теж присутні й постійно оновлюються). Життя закоротке – головний висновок оглядин сайту.
На нашу думку, доволі цікавим сьогочасним віртуальним проектом є "Natahaus – Кращі книги Інтернету" (http://www.natahaus.ru). За задумкою – універсальна бібліотека, за виконанням – переважно рідкісні чи важкодоступні видання широкого змісту: від політики до мистецтва; багато стародруків та науково-популярної літератури. Якщо ви не прихильник бестселерів та мейнстріму – то вам однозначно сюди.
Для тих, хто активно вивчає іноземні мови чи вже довгий час збирається це зробити, повідомимо про найцікавіші, на нашу думку, сайти, що дійсно допомагають: (http://englishtips.org) та (http://uztranslations.net.ru). Стосовно останнього – грандіозний проект узбекистанських ентузіастів у рунеті, мови світу в різному мультімедійному вигляді доступні кожному. Маленьке АЛЕ: на сайті полюбляють видаляти пасивних користувачів, тобто тих, які лише беруть і нічого не дають.
Для тих, хто є філософом не лише у душі, але й на людях, теж знайдеться спосіб, щоб зі смаком попсувати собі очі: сайт філософського факультету Омського ДПУ (http://philos.omsk.edu), сайт викладача МДУ О. Косилової (http://kosilova.textdriven.com/narod/uhref.html) та офіційно – філософський портал (http://www.philosophy.ru).
Цим обмежимося, хоча вибірку можна збільшити в декілька разів; інші сайти – то вже не є наші улюблені.

Замість висновків. Проблеми електронних бібліотек

Щодо доречних запитань: а як же авторські права, копірайт, власність видавництва і т.д.? – спробуємо відповісти компактно. Віртуальні бібліотеки функціонують як приміщення громадських бібліотек, тому копіювання й збереження інформації, поданої на сайті, на вашому комп’ютері категорично заборонене, і вся відповідальність за його збереження переноситься на вас. Деякі проекти подають свій матеріал із позначкою „для ознайомлення”. Якщо простіше – актуальною є проблема виживання подібних ресурсів, що діють часто-густо на межі недомовленості-недоробленості законів захисту інтелектуальних прав. Тому повсякчас не забувайте, що крім розуму, гарною зброєю може бути і сканер!

Максим Нестелєєв.