Повстанська Західна Україна в документах «Режиму»

«Особые папки» Сталіна і Молотова про національно-визвольну боротьбу в Західній Україні у 1944-1948 рр. – Львів: Літературна агенція Піраміда, 2010. – 592 с.

Ця книга є результатом багаторічної кропіткої роботи групи дослідників. Вона відкриває багатий пласт джерел з історії повстанського руху на Західній Україні в середині – другій половині 1944-1948 рр. Упорядниками збірника стали нині покійні історик Ярослав Дашкевич та останній командир УПА Василь Кук. У підготовці проекту також взяли активну участь знані історики та джерелознавці: Владислав Гриневич, Олег Голько, Мирон Капраль, Наталія Кіт, Галина Сварник, Андрій Фелонюк. Джерельною базою видання стали так звані «Особливі теки» («Особые папки») – детальні, скрупульозно зібрані звіти про антиповстанську діяльність НКВС. Їх особисто готував для Йосипа Сталіна нарком внутрішніх справ СРСР Лаврентій Берія. Документи особливо цінні тим, що являють собою, за словами упорядників, «екстракт», позбавлений емоційного та пропагандистсько-ідеологічного забарвлення; це майже виключно сухі цифри та факти. Важливо, що на відміну від офіційної радянської історії, вони правдиві, адже керівництво держави повинно було знати правду.

Книга відкривається вступною статтею Владислава Гриневича «Сталінська імперія в боротьбі з українським повстанським рухом». Автор знайомить читача з непростою ситуацією на Західній Україні після відходу німців, коли радянська влада зіткнулася з новим ворогом – українськими повстанцями. Засновуючись на матеріалах «особливих тек» та використовуючи наявні наукові дослідження, Гриневич дає характеристику всім основним аспектам тієї багатовимірної боротьби, навколо якої нині ведеться так багато ненаукових спекуляцій.

Гриневичів вступ торкається багатьох гострих питань історії українського повстанського руху на заході України. Наприклад, чи воювали упівці тільки з загонами НКВС, чи вели боротьбу і з Червоною армією. Якими були масштаби повстанської (а може, всенародної?) боротьби проти Сталінської держави. Якою була роль поляків у протистоянні повстанців та совєтів. З квітами чи рушницями зустрічали українці радянські війська. До яких методів вдавалися червоні командири, аби примусити здатися цілі повстанські села. Чи була різниця між поводженням радянських солдат і офіцерів в Німеччині та на західноукраїнських землях. Які способи ведення бойових дій, підривної роботи та й власне виживання практикували УПА та ОУН. Вибрані свідчення документів доповнені уривками зі спогадів учасників та очевидців подій, що належали до «різних таборів». Через це вступ являє собою окрему статтю, яка в доволі доступній формі вимальовує загальну картину бурхливих подій на неофіційному, західноукраїнському, фронті, коли Східний фронт посунувся до Центральної Європи і навіть після закінчення Світової війни.

Документи в збірнику розташовані в хронологічному порядку за роками та хронологічно у межах року. Вочевидь, для тематичного впорядкування не було підстав; документи типологічно розділити вкрай важко. А за хронологічної системи упорядкування можна легко відстежити динаміку подій, поступові зміни як у ситуації «на фронті», так і в формах документів.

Як і всяка публікація архівних матеріалів, книга містить велику кількість скорочень, повний список яких наведено після документальної частини. А задля полегшення читання і орієнтації у тексті наприкінці книги, який, щоправда, подекуди не зовсім зрозумілий, уміщено також ретельні іменний та географічний покажчики.

Стецько Словачевський