Вівці тут не живуть

*Макс Кідрук. На Зеландію! – Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2014. – 256 с.

Чергова книжка Макса Кідрука зовсім не про овець, як можна спочатку подумати. Дійсно, чим так ваблять новозеландські пейзажі? Звичайно, красивими пагорбами, зеленою травою і отарами, що мирно пасуться на схилах. Це часто зображують в туристичних буклетах. Письменник та мандрівник Кідрук не полюбляє штампи, тому Нова Зеландія постає в його збірці не ідилічним куточком, а полем для боротьби, місцем, де Макс Кідрук відстоював честь українського дівоцтва. Але не буду розкривати інтригу. Ця історія залишиться на розсуд допитливого читача, який дійде до третьої частини роману. Саме вона називається «На Зеландію!».

 

Друга частина – це «Велика дамаська неприємність». Цілу главу займає опис того, як підприємливий мандрівник Кідрук боровся з сирійською бюрократією (майже усіма можливими засобами). Дуже повчально з того боку, що викриває дивовижний абсурд, яким насичене життя у сильно корумпованих країнах. Але, незважаючи на такий сумний досвід у Сирії, Кідрук не втрачає оптимізму: «Подорожі змінили мене, і я вірю, що вони можуть змінити будь-якого українця. Вони демонструють усе найкраще, що є в сучасному світі, в той же час навчаючи поважати своє».

 

Макс Кідрук вже вкотре визнає, що справжній мандрівник не шукає легких шляхів. Тому він присвятив першу частину книжки (і деяку частку свого життя) Єгипту. Точніше революції 2011 року, яка охопила країну і фактично ще досі не вщухла. Мимоволі хочеться провести паралель з українськими подіями, але це вже питання з іншої опери. Обмежимося лише тою дивовижною сумішшю вражень, що спіткали мандрівника Кідрука.

 

Цікаво, але він потрапив у Каїр навіть не здогадуючись, які серйозні заворушення скоро відбудуться у столиці Єгипту. Це була стихія, що руйнує все на своєму шляху. Тому Кідрук і пише: «Свобода, рівність, справедливість – це лише ідея революції. Реальна революція не має нічого спільного з цими поняттями». Українця Кідрука розлючені араби приймали за американця. Письменник балансував на грані побиття чи грабіжки. Тому його перебування в Каїрі, зокрема в отелі «Cairo Stars» біля площі Тахрір, було досить різноманітне. Недарма, епіграфом до однієї глави він вибрав англійське прислів’я: «Never understimate the power of stupid people in large group» або «Ніколи не недооцінюй сили дурних людей, яки зібралися у великій кількості».

 

Тому автор присвячує декілька сторінок рефлексуванню щодо революції. На це виверження народного гніву він споглядає як реаліст, а не ідеаліст. Недарма, що його міркування в кінці зводяться до філосовфської репліки: «за всю історію цивілізованого людства, починаючи з найдавніших фараонів, ніколи й нікому не вдавалося наповнити ілюзіями скарбницю».

 

Не знаю, як там з державною скарбницею, але скарбницю вражень роман «На Зеландію!» точно поповнить. Варто прочитати тим, хто полюбляє мандри, реальні та віртуальні.

Катерина Холод

Придбати книгу.