Берегиня бережених береже

*Надія Гуменюк. Коханий волоцюга : збірка оповідань. – Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2014. – 224 с.

Передмова до «Коханого волоцюги» намагається бути романтичною. Кохання, кохання, нічого окрім кохання. Бо ж, щоб ми відразу зрозуміли, «основна тема збірки – стосунки чоловіка та жінки». Звичайно ця тема невмируща. Як Толстому на пару з Чеховим не вдалося її до кінця розкрити, так і Франку з Лесею Українкою довелося складно під час препарування любові у своїх творах. Що вже говорити про Надію Гуменюк, яка прагне відвоювати свій куточок у серці читача. На лаври Чехова не претендуючи.

 

Тим не менш, оповідання, які увійшли до цієї збірки, прикрашеної запиленими волошками, мають чимало побутових деталей, які здатні розчулити майже кожного. Примітка: того, хто насправді хоче бути розчуленим. Іншим залишиться хіба що проминати комічні пасажі в стилі «молода інстинктивно вхопилася руками за округлий животик, хитро замаскований розкішним вельоном», «від нього йшли флюїди неприборканої сили і магічного чоловічого тепла». «Скільки разів Любці хотілося повисмикувати цій курці-чубатурці її вибілені, закучерявлені хімією патли» – ще одна перлина з народного фольклору, відображеного в оповіданнях Гуменюк. Та незважаючи на ці словесні коштовності, «Коханий волоцюга» дійсно досить сентиментальна і пронизливо жіноча книжка. В ній немов дві сторони однією медалі: вульгарність, яка так чи інакше прослизає навіть в найвитонченішому бутті, та доброта, співчутливість, що так часто ототожнюють з жінкою-Берегинею.

 

Щоправда незрозуміло, чи є якась сила, що збереже героїнь Гуменюк від таких пристрасних та суперечливих кохань, в яких чоловіки відіграють здебільшого грають роль декорацій. Бо на першому плані завжди бунтівний та водночас загадковий світ. Світ жіночих страждань, роздумів, марних чи немарних сподівань. Так це було у «Вовчиці», де актуалізована тема відьмацтва і любовного трикутника, у «Персі і ласунці» з відкритим фіналом (чи зросте кохання на вогнищі трагедії?). Життя в дорозі та чи повернеться український Одисей до своєї Пенелопи – у оповіданні «Коханий волоцюга». «Самотня жінка бажає познайомитися» про здичавілу Марту, яка намагається змінити своє життя за допомогою універсального рецепту – закохати в себе чоловіка.

 

Трохи трагізму додає оповідання «Волошковий монстр». Але «Монстр» – сповідь не про віковічне кохання, а про дві самотності, що зійшлися і згодом втратили один одного через нещасний випадок. Лише волошкова оббивка дивану нагадує про ті часи, коли вперше зустрілися він та вона, два самотні егоїсти. Завершується збірка оповіданням з містичними елементами – «Дім для клонів», де розвинута тема жіночої магії та агресії. Все ж сила вбивчого погляду ще недостатньо досліджена, так як і міць сентиментальних оповідань.

Катерина Холод

Придбати книгу.