На полюванні за вепром

*Несбьо Ю. Мисливці за головами: роман / пер. Ю. Максимейко. – Х. : Фоліо, 2013. – 258 с. 

Ю Несбьо – майстер детективного жанру, в чому вже давно міг переконатися український читач. Проте «Мисливці за головами» вельми специфічний детектив. Принаймні у цьому тексті автор дозволяє собі бути іронічним, дотепним, показуючи, що бачити ще не означає розуміти, а охоронці правопорядку і спецагенти часом таки можуть бути надзвичайно кумедними у своїй професійній «впевненості». На жаль, їм не дано збагнути, що поряд із тим, у що вони свято вірять, може бути інша реальність. І тієї реальності їм не під силу реконструювати.

 

У цьому романі читач не зустріне дотепного слідчого Харрі Холе, якому вкотре випало розплутати архіскладну справу, що обов’язково, за Несбьо, буде пов’язана з міжнародним наркотрафіком, дитячою проституцією або торгівлею людьми. Герой цієї історії – «мисливець за головами» Роджер Браун, «цар гори», людина «нашого часу». Він – дорадчий голос будь-якої великої корпорації, яка прагне залучитися підтримкою найкращих фахівців. Несбьо майстерно вибудовує сюжетну інтригу, лише у самому фіналі читач може зрозуміти, що відбувається в цьому зображуваному світі. Прозріння зашифроване лише в останній частині – «Епілозі», а  «Частина п’ята. Місяць по тому. Останнє інтерв’ю» постає справжнім гротесковим перебільшенням – візуалізацією авторської іронічності в зображенні спецагентів, яким здається, що нарешті вони знають, як усе відбулося. Насправді істину знає тільки автор…

 

Головний герой роману (оповідач) має родинний затишок, який створює його кохана дружина Діана. Проте ідилія починає руйнуватися, щойно на одній із світських вечірок у галереї Роджер зустрічається з Класом Граафом, ідеальним об’єктом для «мисливського полювання за головами». Тільки-от проблема в тому, що Грааф – і сам першокласний мисливець, який прагне приманити значно більшу здобич. А Роджер – «перепустка», яка має допомогти потрапити до великої корпорації «Пайтфандер», щоби потім поглинути її. Герої цієї детективної історії одне за одним вдягають на себе то маску жертви, то маску мисливця. Не обійшлося і без символізації – стратегії всіх «мисливців» перетинаються навколо відомого й нібито загубленого полотна Пітера Пауля Рубенса «Полювання на калідонського вепра», яке вважають зниклим у повоєнному часі.

 

«Мисливці за головами» – це детектив-містерія. Кожний із героїв відкриває щось нове на «своєму» полюванні. Так, Роджер Браун усвідомлює, наскільки сильно кохає його Діана і наскільки важливо часом для жінки мати дитину. Хоча майже до самого фіналу здавалося, що це Діана поклала шприц із отрутою на сидіння в автівку Роджера, бо є спільницею Граафа. Героям доводиться побувати в різних ситуаціях: і в комфортабельних помешканнях, де сховано безцінне полотно, і в сільському нужнику в околицях Елверума, де Роджер збагнув, що Клас ніколи не зможе подарувати дитини Діані («Вони не відняли у тебе сластолюбства, тільки сім’я, чи не так? Твої яйця, точніше, те, що від них лишилося, виглядають так, ніби їх пришивали грубою ниткою» (С. 236)). Роджер сам не є «позитивним героєм», бо він — жертва своєї пристрасті до картин видатних художників. Про цю слабинку Роджера знав і Грааф. Чому Браун став на цей шлях? Щоб мати фінансове забезпечення для своєї родини? Так, у романі оповідач підштовхує читача саме до цієї думки. Бо «Полювання на калідонського вепра» нарешті мало дозволити Роджерові й Діані обзавестися дитиною. Ці герої розігрують виставу з ризиком для життя, аби, зрештою, позбутися небезпечного ворога. Детектив Сперре так і не збагнув, чому досвідчений вояка Клас Грааф не зміг потрапити  в Роджера, стріляючи з дуже близької відстані…

 

Роман-детектив містить чимало пригод. Він доводить, що людське знання весь час граничить із незнанням. Ця книжка, безперечно, сподобається шанувальникам Ю Несбьо. Ті, хто читали його пізніші речі, відкриють для себе ще одну грань письменницького таланту цього норвезького майстра — підважувати відчуття істини в житті…

Дмитро Дроздовський

Придбати книгу.