Відьмацькі витівки від Лузіної

Лада Лузіна. Київські відьми. Меч і Хрест. – Х. : Фоліо, 2012. – 431 с.

До епатажної письменниці Лади Лузіної ставляться по-різному. Якщо вимовити вголос це ім’я, найчастіше можна почути верески захоплених фанаток або презирливе пирхання апологетів «високохудожньої» літератури. І перші, й другі у чомусь мають рацію.

 

Проте ті, хто звик робити суто інтелектуальну препарацію текстам, чомусь все менше замислюються: а що ж насправді потрібно середньостатистичному читачеві, як змусити його купувати книги українського автора (нехай і російськомовного) й не заглядати у бік донцових-марініних?.. Можна стверджувати: Лузіна знайшла відповідь на ці запитання. Адже її книги користуються популярністю. Не без епатажних піар-акцій з боку письменниці, звісно. Проте факти говорять самі за себе.

 

Лада Лузіна (Владислава Кучерова) сьогодні одна з найпопулярніших письменниць, чиї книги розходяться тисячними тиражами. Лише з серії «Київські відьми» продано понад 150 тисяч примірників. За рейтингом журналу «Фокус» авторка «Відьом» є однією з найуспішніших письменників України.

 

Роман «Київські Відьми. Меч і хрест» вийшов російською ще 2005-го. Минулого року видавництво «Фоліо» видало український варіант. Переклад, який зробив Віктор Бойко, практично не зіпсував тексту (якщо не зважати на деякі важко перетравлювані епітети, які мовою авторки звучали оригінально й природно). В основному «лузінський» стиль зберігся – ненав’язлива манера оповіді, сюжет, який затягує вже з другого розділу, увага до деталей… Імена ж Марійка та Даринка (замість звичних «Маша-Даша») непомітно прижилися в свідомості десь за кілька десятків сторінок…

 

В основі сюжету – історія трьох дівчат, які контрастно відрізняються зовнішністю, характерами, світоглядом. Сором’язлива студентка Марійка Ковальова, співачка-тусовщиця Дарина Чуб і сувора бізнесвумен Катерина Дображанська випадково отримують силу померлої відьми Килини. І тепер вони ніби й відьми, а ніби й… не зовсім. Вони – Києвиці. І хоча у святі́ місця їм тепер зась, вони все-таки захищають Київ від зла, і від… сатанистів-маніяків також.

 

Утім, як можна протистояти нечисті, якщо проникнути в Лавру й воскресити з мощів преподобного Іллю (відомого як Ілля Муромець) неможливо? А вогняний змій от-от звільниться з кирилівських підземель… Як можна літати на мітлі, яка тре між ніг? Як виглядає закоханий сатанист? Як жилося у Києві Васнецову? І хто був справжнім демоном для Врубеля? Роман Лади Лузіної не тільки про це. Її герої живуть на межі – між минулим і сучасністю, добром та злом, жартами й істериками. І вони практично не відпускають читача.

 

«Київські відьми. Меч і хрест» – перша книга з циклу романів в стилі міського фентезі. Вже є продовження історії, щоправда поки російською.

 

І наостанок. Що найбільше імпонує в книгах Лади Лузіної – це непідробна любов і захоплення Києвом. Авторка закохує читача у своє Місто. Вона всотала у свої тексти десятки історичних фактів, легенд і міфів. І подає їх цікаво, нерідко у власній інтерпретації. Тож не дивно, що її читачі часто ходять в екскурсії по згаданих у її романах місцях.

 

Кому варто прочитати: усім, хто вважає, що Лузіна прославилася лише завдяки фотографіями в стилі «ню», аби переконатися: писати романи вона таки вміє… 

Ліна Сайкевич