«Недитячі» проблеми Уди Андреа

Ґрьонтведт Н.Е. Привіт, це я! Не покидайте мене… / з норв. пер. Н. Іваничук. К. : Грані-Т, 2012. 336 с.

У кожну епоху – різні літературні кумири. Передовсім це стосується і дітей. Довгий час у нашій культурі панувало твердження, що література для дітей має базуватися на трьох китах: Краса, Істина, Добро. Лише вони можуть виховати справжню яскраву особистість із невикривленим розумінням добра і зла. Певно, що це справедливо, але такі ідеї, радше, відображають ідеалістичні погляди на літературу і природу дитячого читання й світосприйняття. Дитина – це також член суспільства, а тому вона не може жити у скляній капсулі, вірячи, що цей світ на всі 100% добрий і справедливий. Тим більше, коли бачить, що часом мама повертається додому сумна, часом батько може зриватися через брак коштів, у родині можуть виникати складні моменти, які потрібно долати разом. Таким є життя.

.

Повість для дітей середнього шкільного віку «Привіт, це я! Не покидайте мене…» норвезької письменниці Ніни Елізабет Ґрьонтведт (український переклад Наталі Іваничук, 2012; у книжці також представлені чарівні малюнки самої письменниці) – це новий тип «дитячої літератури», сучасної за формою оповіді, за особливістю головного героя (тобто героїні Уди Андреа Стокгейм, яка ходить у середню школу), за способом світовідчуття. В повісті значну частину відведено під щоденник школярки Уди, яка мешкає на вулиці Кроклейва, 5, яка має сестричку-вередунку Ерленд, а також найліпшу подругу Геллє, в якої є пришелепуватий брат Стін (він слухає старомодну групу «DumDum Boys» («ДурДурних Хлопців») і все, що вміє, старанно й довго робити уроки)…

.

Ця книжка – про становлення дівчинки, яка тільки відкриває для себе абсолютно новий світ – дорослого життя. Водночас, у повісті описано в дитячому ключі донкіхотівську проблематику: так, Уда виросла, Уда хоче показати всім, що вона доросла (хоч вона й досі вірить у лісових духів), а не така мала пришелепа, як її сестра. Проте Уді хочеться зберегти щось із дитинства, вона вдає, що виросла, вдає, що стала розважливою, аналітичною, справжнім детективом (разом із Геллє вони люблять пошпигувати за іншими). Проте Уда – складна особистість, оскільки її світогляд іще не сформовано. В радянський час про дітей перехідного віку казали, що вони мають «несформовану психіку». Посутньо це так, але в повісті авторка прагне показати, що незважаючи на цю несформованість, перед нами особистість, із думками якої дорослі мають рахуватися.

.

У центрі «життєвих колізій» Уди – одвічні питання «дорослішання»: стосунки з меншою сестричкою, з найкращою подругою (які в одну мить обриваються), з хлопцем, із батьками. Також у повісті показано дитячі страхи, які, безперечно, мають глибшу природу. Уда боїться, що дивна родина із Зеленого дому («Шманьків», як вона їх називає) може виявитися маніяками. Певно, цей страх накинутий із дорослого світку, з простору теленовин… У цьому й особливість повісті з такою простенькою, життєствердною назвою «Привіт, це я! Не покидайте мене…», в якій, проте, міститься лейтмотив життя перехідного віку: бути з кимось, не втратити зв’язку з друзями й батьками. Момент дорослішання сприймається як момент екзистенційної зміни, і головне – відчувати підтримку в цей період, аби уникнути проблем у дорослому віці.

.

Ніна Ґрьонтведт показує, яким є сьогодні життя школярки, не відгороджене від реального світу залізним муром. Уда знає, що її батька скоротили в період кризи і він шукає роботу, вона також знає, що батько її подруги змушений був переїхати в інше містечко, бо лише там він знайшов роботу (показано модель зовсім сучасної родини, в якій батьки можуть жити окремо у зв’язку з економічною ситуацією), Уда переймається червоним пальтечком, у якому ходять її однокласниці, вона переживає також і момент «статевої ініціації». Хлопець, якого вона вважала дурбелом-диваком і з яким ніколи навіть не почала б розмови, раптом стає об’єктом її першої закоханості. І Уда розуміє, що світ – це аверс і реверс, що в одну мить усе може кардинально змінитися в тобі й ти навіть не будеш готова до цієї зміни. До такого погляду на світ і підштовхує ця дитяча повість, що закладає глибше розуміння світу, в якому немає чорно-білої визначеності.

Дмитро Дроздовський

Придбати цю книгу в інтернет-магазині «ВСІ КНИГИ».