Казали з неба, що йде Недоля….

Ярослава Бакалець, Ярослав Яріш. Із сьомого дна. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2011. – 396 с.

Якісна, питомо українська історична фантастика – надзвичайна рідкість сьогодні у літературі. На вагу золота, як кажуть. І надзвичайно тішишся, коли до рук потрапляє подібна книга. Йдеться зараз про роман «Із сьомого дна» родинного творчого тандему львів’ян Ярослави Бакалець та Ярослава Яроша, який здобув у 2010 році гран-прі літературного конкурсу «Коронація» слова. Під час написання роману тітка і племінник ставили перед собою різну мету: Ярослава Бакалець була відповідальна за історичну частину роману (основні події за сюжетом розгортаються у період Руїни, наприкінці гетьманування Богдана Хмельницького), а Ярко Яріш наситив текст фантастично красивою містикою та еротичними вкрапленнями.

Троє чортів – Лихо, Біда та Недоля, одного дня були спроваджені Люцифером на землю, аби пересварити людей і «назбирати козацьких голів». Посланці темних сил заручаються підтримкою мірошника, який постійно знаходить для них «вбранка», вселяються у тіла (зазвичай – самогубців), і, йдуть у світ як звичайні люди. Але чорти не обмежуються малим: не просто вбивають, а намовляють на гріх, сіючи у душах старшини козацької сумніви, захланність, заздрощі, ненависть та бажання «піти по головах» заради слави.

Спершу сюжетна лінія розгортається в околицях Києва, згодом – у Чигирині та у Запорізькій Січі. Якраз після смерті Богдана Хмельницького чортам найлегше пересварити людей: йде змагання за гетьманську булаву. Недоля у цей період намагається звести на гріх багато козацьких душ, які роками вірою і правдою служили Хмельницькому. Серед тих, кому чортові вдалося закинути чорне зерно у душу, аби згодом проростало злом, лихими вчинками та заздрістю: сотник Іван Пушкар («був гордим та честолюбним чоловіком»), Іван Брюховецький. А от залишилися незламними у правді, власній честі й вірі християнській – полковник Іван Богун та гетьман Іван Виговський («впертий у своїх переконаннях, хитромудрий, … зі злого завжди вмів витягти добро»).

Майстерно поданий історичний фактаж роману – чіткий, скомпресований та зав’язаний на усі вузлики, злегка розтертий містикою з художніми аналогіями, узагальненнями та, зрештою, елементами вигадки. Це дає змогу нам з вами побачити історичних постатей, які відіграли не останню роль у долі української держави, абсолютно іншими. Простими та звичайними людьми. Ось вони: візьми й привітайся за руку! На декого з них, зокрема, гетьмана Івана Виговського та сотника Івана Брюховецького, відкривається абсолютно новий погляд.

Мимоволі виникає питання: чому автори обрали для сюжету роману саме період Руїни, аби показати протистояння гріха та віри, честі та облуди, зради та вірності? Й відповідь виникає не одразу, але вона є навіть на сторінках твору: тому що саме козаки завжди трималися віри християнської, боронили та вмирали за неї. Завжди були вільними духом, чесними та завзятими у боротьбі за правду, тому дияволу найбільш вигідно піддати їх випробуванням, посіяти і зібрати гріх як найпершу розмінну монету, якою платять у пеклі.

Багато недоброго заподіяли Лихо, Біда, та Недоля людям: багатьох очорнили, зробили черствими, жадібними, багатьох звели зі світу. Але зло, як і можна було передбачити, ніколи не могло встояти перед силою справжнього духу і за те, було знищене і покаране. Роман закінчується стрімко, неочікувано (хай у цьому залишиться елемент інтриги!), але по-доброму. От тільки Недоля нікуди не зник, він і нині ходить десь поміж нас і намовляє людей на гріх, пам’ятайте про це, коли кортітиме зробити якусь капость. А ще роман наводить на тривожні думки, про те, що проблеми, які підняті у ньому є актуальними й нині. Історія людства рухається по спіралі. Тому, у подібні непрості періоди, важливо об’єднуватися: разом вірити, разом боротися за правду, допомагати у лиху годину та радіти перемогам.

Тетяна Землякова

Придбати цю книгу в інтернет-магазині «ВСІ КНИГИ».