«Чоловічий» роман про «перуанську мрію»

Варґас Льоса М. Витівки кепського дівчиська : роман / Пер. В.С. Бойка. – Х. : Фоліо, 2010, 480 с.

Цей письменник посеред друзів Кортасара та ворогів Маркеса. До речі, останньому він якось привселюдно дав ляпаса, а ще його творчості присвятив свою скандальну дисертацію. Маріо Вергас Льоса – письменник, що піднімає живі проблеми і робить це зворушливо та красиво. І єдиною книжковою невдачею цього нобелівського лауреата перуанські критики вважають роман «Витівки кепського дівчиська». Можливо через те, що співвітчизники зазвичай не люблять тих письменників, які відверто говорять про больові точки нації, та авторів, які роз’ятрюють старі рани? І не хочуть вони усвідомлювати, що «перуанська мрія» саме така, як пише Льоса.

 

Якщо «американська мрія» полягає в тому, що кожен громадянин Штатів може досягнути найвищих успіхів і навіть стати президентом, то «перуанську мрію» описав у своєму романі Льоса. Вийти з низів перуанського суспільства і зробити європейську кар’єру, звичайно, не без емоційних втрат.

 

Головний герой Рікардо Сомокурсіо ще підлітком закохався в чилійку Лілі, але згодом переїхав до Парижа і влаштувався на роботу перекладача ЮНЕСКО. Тим часом «кепське дівчисько», як він її називає, змінює паспорти, чоловіків і країни. У кожній частині роману оповідається нова історія життя «кепського дівчиська» під різними іменами: Лілі, товариш Арлетта, мадам Робеш Арну, місіс Річардсон, Куріко та мадам Рікардо Сомокурсіо. Час від часу багатолика жінка навідує свого «слухняного хлопчика» Рікардо, бо зазнає невдачі і прагне переконатися, що він її досі кохає. Насправді ж саме він є її найближчою людиною, здатною пожертвувати всім заради цієї без перебільшення флоберівської жінки (спадає на думку Мадам Боварі), щоб залікувати її рани після любовної пригоди або збочених стосунків. І тут мають місце також красиво написані сцени кохання Лілі та Рікардіто зі всілякими інтимними подробицями.

 

Після кожного зникнення коханої герой із головою занурюється в роботу, бере все більше перекладів і навіть починає робити художній переклад з російської літератури. Робота лікує, так само як і час, поки її час не закінчується після поступової втрати в операційній жіночих принад.

 

До речі, про час. Поки вона крутить романи, а він їздить на конференції і перекладає, читач може спостерігати революції та війни, перші випадки СНІДу, рух хіпі, перуанський футбол, та появу гурту «Beatles». У часо-просторових координатах у тексті змальовані Перу 50-х, а також Париж 60-х і Лондон 70-х, Японія 80-х та Іспанія 90-х. Але життя емігранта Рікардо емоційно складне не тільки через кохання. Також він ностальгує за батьківщиною, але повертатися туди не збирається: там злидні, брудна політика. А в Європі так добре складається його перекладацька кар’єра.

 

Ця емоційна динамічність сюжету та широта часо-просторових рамок захоплюють і тримають у напруженні до останньої сторінки «Витівок» Льоси.

 

У тексті ми чуємо переважно точку зору Рікардо Сомокурсіо, від імені якого ведеться оповідь. Ми думаємо цей текст його думками і жодної альтернативи у нас немає. Можливо, саме тому перуанські критики недолюблюють цей роман Льоси, бо він таки дійсно не полілогічний. Справа в тому, що в Перу переважає бахтінівський підхід до літератури і більшість досліджень проводяться з використанням методу поліфонії і карнавальної теорії Бахтіна, тому з цієї точки опертя роман літературознавцям та критикам міг і не сподобатися. Окрім того, «перуанська мрія» від Льоси якась зовсім не патріотична. Треба також згадати, що цей твір знаючі люди часто називають любовним чтивом, то з позитивною, то з негативною конотацією. Але я би додала, що це чоловіче любовне чтиво, чоловічий роман. Адже саме внутрішній світ чоловіка ми бачимо на тлі культурно-історичних подій.

 

Українська версія роману нобелівського лауреата Льоси здатна здивувати будь-кого. Такий добрий твір у такому недоброму перекладі і явно помітно, що переклад цей зроблено через посередництво російської мови. Чого варте словосполучення «світна реклама» (с.386) та синтаксичні конструкції не притаманні українській мові, про які вже багато говорено в рецензіях на український переклад.

 

Тож я би порадила харківським видавцям уважніше ставитися до української мови – бо які б закони не приймала Верховна Рада, все одно українські читачі не стають дурнішими.

Любов Якимчук

Придбати цю книгу в інтернет-магазині «ВСІ КНИГИ».