Кохання під крилом метелика, або Подорож через «кролячу нору»

Стівен Кінг. 11/22/63. – Х. : КК «Клуб Сімейного Дозвілля», 2012. – 896 с.

Що б ви зробили, якби виявили у коморі будинку чи ресторану «двері» в минуле? Спробували б про це забути, щоб не піддатися спокусі зазирнути туди й стати свідком подій, які трапилися ще до вашого народження? Чи сміливо рушили на пошуки нових пригод і вражень? Мабуть, не кожен зміг би відповісти на це питання одразу, адже ми звикли сприймати минуле як щось незмінне, непорушне та навіть загадкове.

 

Безумовно, Кінг залишається Кінгом, коли йдеться про те, як привернути увагу читача до твору та утримувати її до останньої сторінки. І прихильники Майстра чудово знають, що він ніколи не повторюється, а створює оригінальні сюжети, у яких розкриваються характери звичайних людей – і часто-густо розвиток подій буває геть непередбачуваним. Втім, сюжет, у якому йдеться про подорож у минуле, не є чимось новим – адже про це кожен із нас вже читав (тут можна згадати твори «І гримнув грім» відомого фантаста Рея Бредбері – до речі, саме він спадає на думку головному персонажу в якусь мить, «Машина часу» Герберта Уелса та ін.) та дивився фільми («Прибульці», «Ефект метелика», «12 мавп», «Термінатор» – список можна продовжувати безкінечно). Сюжети на тему подорожі в часі є на будь-який смак – це може бути комедія, драма, трилер, жахи. Здавалося б, що принципово нового нам може запропонувати Кінг?

 

Але він пропонує і, як завжди, робить це з неабиякою віртуозністю. Головний персонаж книги «11/22/63» – звичайний учитель Джейк – повинен змінити хід історії, попередивши вбивство Кеннеді. Звісно, запобігти початку Другої світової було б набагато складніше, але річ у тім, що герой може потрапити лише в 1958 рік. Про «кролячу нору» він дізнається від власника закусочної Ела, який здійснив чимало подорожей у минуле й мав із цього додаткові вигоди. Та Ел вже не може зробити заплановане, бо тяжко хворий. І він перекладає цей тягар на плечі Джейка, якому доведеться прожити в минулому аж 5 років, щодня і щогодини думаючи лише про те, як зробити так, щоб Лі Харві Освальд не застрелив президента. Нічого собі завданнячко, чи не так? Це не так просто, як може здатися на перший погляд, адже видати себе хоч чимось – словами, які ще не були у вжитку, жестами, яких іще ніхто не бачив і тому не може зрозуміти, мугиканням пісеньки, яку ще навіть не склали – означає провал і значні проблеми. А як щодо бонусів – знати результати всіх матчів та змагань і постійно втримуватися від спокуси зробити ставку й виграти купу грошей? Втім, Джейк це таки робитиме, та навіть обережність не зможе вберегти його від неприємностей. Пригод буде чимало, тож читачі в жодному випадку не розчаруються.

 

Кохання у своїх творах Стівен Кінг зображає по-різному. Воно буває брутальним, трагічним та навіть жахаючим. Але в цьому творі воно вражає настільки, що перегортаючи останні сторінки роману, відчуваєш надзвичайний щем у серці, а щоки стають вологими від сліз. І це зовсім не означає, що воно сентиментальне – це не «мильна опера», а роман про справжнє життя, де одна людина кохає іншу незважаючи ні на що – і на заваді почуттям не стають ані сварки, ані проблеми, ані поява шрамів на обличчі. Джейк (у минулому він користується ім’ям Джордж) закохується у колегу Сейді, і їхні почуття якоїсь миті виходять на передній план, відсторонюючи лінію «Джейк – Лі Харві Освальд» убік. Чому це трапляється? Мабуть, причина в тому, що атмосфера роману настільки унікальна й наближена до реалій того часу, що читач на мить забуває, де він знаходиться – у 2012 чи 1958 році. Це музика, танці, популярні продукти та напої, тотальне тютюнопаління (хоча це, безперечно, не плюс), характерні сленгові слова, одяг та особливості спілкування між людьми. Уявіть, як воно – потрапити у часи, коли продукти були справді натуральними, повітря – свіжішим, а люди, хоч і не всі, – більш відкритими? Часи, для яких ти є чужинцем, однак можеш стати своїм – якщо докладеш до цього певних зусиль.

 

«Минуле опірне. Воно не бажає змінюватися», – каже головний герой і відчуває це на собі. І це одна з найцікавіших фішок роману. Як би ретельно ти не продумував свій план, минуле може внести в нього свої корективи – тож Джейкові-Джорджеві доводиться із цим рахуватися. Як доводиться рахуватися і з тим, що втручання у певні події, призводить до абсолютно різних наслідків у майбутньому. А ще доведеться розгадати, хто ж такий містер «Жовта картка», який постійно зустрічає його біля «кролячої нори». І якщо його знайомий Ел переконаний, що минуле під час кожної подорожі залишається незмінним, то Джейка в цьому плані чекає неабиякий сюрприз.

 

 

Без сумніву, автор здійснив титанічну працю, щоб із максимальною точністю відтворити події, що трапилися у 1958-63 роках – звісно, не без художнього вимислу. Поєднуючи вигадане і реальне, Кінг пропонує читачеві неймовірний мікс, який не відпускатиме його  до останньої сторінки. Його роман продуманий абсолютно ідеально, це полотно Майстра, яким можна лише захоплюватися. Що ж до головного героя – незважаючи ні на що, він мав би почуватися щасливою людиною – за те, що спробував щось змінити не для себе, а для всіх, за те, що покохав і зробив щасливою чудову жінку, за те, що залишався собою.

Віра Наливана

Придбати цю книгу в інтернет-магазині «ВСІ КНИГИ».