Шлях істинного чоловіка

Джон Елдредж. Дорога дикого серця. Л. : Свічадо, 2011. 320 с.

У цій книзі Джон Елдредж пропонує читачу зануритись у світосприйняття, розвиток, становлення кожного чоловіка, але крізь призму християнського світобачення. Воно й не дивно. Згадаємо автора ще раз. Джон Елдредж – американський християнський письменник, він пройшов довгий та нелегкий шлях самореалізації, перебуваючи в пошуках самого себе та прагнучи знайти ту ціль в житті, заради якої потрібно жити. Занурившись в глибини філософії, теології, та навіть теософії, він довгий час шукав Бога, врешті-решт знайшов Його, ним Став Ісус Христос. Пропонована книга – яскравий цьому приклад.

Ми живемо в ліберальному суспільстві, можна сміливо стверджувати, що весь стан речей став з ніг на голову та навпаки. Ця ж істина торкнулась і взаємовідносин чоловіків і жінок. Чи багато залишилось цих істинних чоловіків? Автор книги прагне навчити читача, показати і вторувати шлях справжнього чоловіка, а він нелегкий та доволі довгий. Письменник стверджує, що якби довелося для нас описати чоловічу подорож грубими мазками, то вона має розгортатися саме так: «від Хлопчачих років до Ковбоя, Воїна, далі до Люблячого, Короля і нарешті до мудреця» (с 25). Уся подорож триває приблизно вісімдесят років, плюс-мінус десятиліття.

Автор вдається до автобіографічних оповідей, додає цікаві факти з свого дитинства, юності, що урізноманітнює дидактичний тон розповіді, додає комічного, іноді трагічного ефекту. Письменник також розповідає приклади з життя своїх друзів, знайомих, які вдало вплітаються в загальну картину та сюжет.

Джон Елдредж використовує нечисленну кількість біблійних алюзій, тут ми зустрічаємося з Давидом, славнозвісним ізраїльським царем, батьком наймудрішої людини – Соломона, який, як не дивно, в дитинстві та в юнацькі роки був простим пастухом, не забув письменник і про Саула – ще одного царя Ізраїлю. Давид проходить всі стадії становлення чоловіка за авторським припущенням, книга рясніє нескінченною кількістю біблійних віршів та цитат.

Згадується Йосип, якого рідні брати продають в рабство, Самсон – найсильніша людина світу, і кожен з них перебуває на своїй стадії чоловічої подорожі. Та найбільше уваги присвячено Ісусу Христу та Господу Богу. Автор стверджує, що тільки батько має відповідати за становлення свого сина, за його розвиток, тільки завдяки батьку син стає справжній чоловіком, і саме в такі моменти письменник дуже влучно проводить паралелі до взаємовідносин Ісуса Христа та Творця, як Батька та Сина.

Та на мою думку, всі ці образи та паралелі доволі суб’єктивні, так собі прошиті білими нитками. Інтерпретувати біблійні оповіді можна по-різному, а деякі на цьому спекулюють. Автор постійно звертається до Біблії, що, щиро кажучи, іноді дратує. Для людей, що обізнані з цією Книгою книг, дані порівняння можуть бути недоречними, ті ж, хто не має навіть приблизного уявлення про біблійні сказання, можуть щиро нудьгувати, хоча я не виключаю інший ефект – щирого зацікавлення. Та в будь-якому випадку можна спробувати, для когось дана книга може стати настільною. Адже чоловіків багато, та справжніх – одиниці, і можливо, той шлях, який вторує автор, стане доцільним та ефективним.

Іванна Дмитрієва