Всесвітні шаради від українських фантастів

Дяченки М. та С. Самум: роман, повість, оповідання. – Харків : Фоліо, 2011. – 316 с.

Фантастика – не лише жанр цієї збірки, а й самі тексти, вміщені у ній. Утім, як це завжди виходить у Дяченків. У новій книзі «Самум» – роман «Одержима», повість та два оповідання, за одним із яких і отримала назву збірка. Однак розмір для славетної сім’ї фантастів не має значення: усе, написане ними, хочеться поглинути до кінця, речення за реченням. Неочікувано, цікаво, інтригуюче і легко – ось складові секрету їхньої популярності і того, що, ще не протерши очей, передусім тягнешся по книгу.

Самум – пустельний шквальний гарячий вітер з піщаною чи пиловою бурею. Звісно, у Дяченків він пануватиме не в посушливих просторах Аравії чи Північної Африки, а на далекій планеті Ірис, де все живе за власними законами. Там є свої чиновники, чорні оборудки, нелегали, океан з кислотою, власний календар і свій Бог, якому сама планета будує храми, і ті, хто втратили смак життя, шукають там прихистку. Цей Господь приймає всіх, хто розуміє, що й йому потрібна людська поміч. От тільки куди діваються прочани, дослідники та рятувальники і який він – Ірисів рай, – чергова шарада від українських фантастів.

Характерно, що в усіх сюжетах, крім повісті «Електрик», головну героїню звати Ірина. Їх поєднує дещо більше: твереза оцінка життя, відсутність сентиментів і навіть часом жорсткість. Але так виховує їх світ, подекуди списаний з реальності, подекуди й поготів вигаданий. Однак у кожному автори встановлюють панування справедливості, нехай іноді це коштує чийогось життя. Приміром, у провінційному містечку, куди потрапляють Ніна та Олена у відрядження, дух так званого «Електрика» вимагає грошової відплати за кожне зло, але не гребує і вбивством, якщо йдеться про непоправну шкоду або серйозне покарання. А коли немає справжнього героя, містичний образ по-справжньому приваблює: щирістю, кмітливістю і зрештою тим, чого не вистачає в реальності – встановленням справедливості.

Сергій та Марина Дяченки рідко ідеалізують образи чи обставини у своїх творах, завжди залишаючи місце для людської слабкості. Їх вистачає і відьмі, і навіть мешканцям потойбіччя. Однак автори вигадують такі повороти сюжетів, що викид адреналіну змушує персонажів творити неймовірне. А відтак романтичності вистачає і в умовах сучасної буденності.

Невичерпність уяви щодо творення світів Дяченків щоразу вражає. Магія у них ніколи не повторюється, і навіть, здавалося б тривіальна, поява духів все одно розгортає захоплюючий сюжет, де кожна деталь – нова ниточка до розв’язки. Містичні появи, перетворення у стилі Ф. Кафки, динаміка подієвості – усе це захоплює. А головне – у тексті завжди залишається місце для читача: зрештою, кінцівки текстів «Самуму» мають ще безмежне коло додумувань, інтерпретацій та продовжень. І навіть найпростіша уява не залишиться осторонь такої зваби, як дофантазувати пригоди героїв, начебто вельми схожих на звичайних людей, але таких, що зіштовхнулися з магічним і небаченим, що завжди поряд.

Юлія Мендель

Придбати цю книгу в інтернет-магазині «ВСІ КНИГИ».