Якщо ви відчуваєте, що заблукали

Добсон Дж. Путівник для родини: 490 запитань і відповідей. Л. : Свічадо, 2011. 464 с.

Сім’я це «музей спогадів» для тих,

 хто був благословенний дітьми.

Дж. Добсон

Усі ми чудово знаємо, що кожна людина повинна виконувати свою роботу належним чином. У лікарні ми хочемо, щоб нас лікував найкращий спеціаліст, а, ведучи дітей до дитсадка чи школи, мріємо про те, щоб їм трапилися гарні вихователі та вчителі. Та бути батьком чи матір’ю – це набагато важливіше і складніше, аніж опанувати певний фах, оскільки доводиться вчитися на власних помилках і досягненнях. Діти почасти є віддзеркаленням своїх батьків, тому ми повинні бути для них гарним прикладом і щодня докладати чималих зусиль, щоб зберегти стосунки у родині гармонійними. Безперечно, процес виховання дитини не повинен ґрунтуватися виключно на досвіді батьків. І сьогодні на українському книжковому ринку існує чимало джерел, які містять інформацію про догляд за дитиною, виховання, харчування і багато іншого. Прикро, однак, в більшості випадків цю інформацію доводиться ретельно фільтрувати, оскільки автори книг не завжди бувають достатньо кваліфікованими і досвідченими у царині дитячого виховання.

«Путівник для родини» Джеймса Добсона є порадником для батьків, який дозволяє отримати конкретні відповіді на запитання, які хвилюють їх найбільше. У книзі автор розглядає 490 ситуацій, які стосуються не лише виховання дітей та підлітків, але й таких важливих тем, як синдром дефіциту уваги, ефективне батьківство, фізичні покарання, духовне життя, мистецтво розлуки і т. ін. Особливо читачеві має імпонувати той факт, що автор ніби звертається безпосередньо до нього щоразу, коли пояснює свою точку зору з приводу тієї чи іншої проблеми. Та при цьому він не є безапеляційним, оскільки намагається переконати читача, а не просто нав’язати йому свої уявлення. Окрім того, книга характеризується релігійністю, глибокою вірою у Творця. Цитати з Біблії органічно вписуються у мову автора, допомагають яскраво проілюструвати типові ситуації, у які потрапляють батьки та їхні діти, вони в жодному випадку не є зайвими, а навіть навпаки, дуже доречні.

У першу чергу, «Путівник для родини» привертає до себе увагу тим, що це не книга, яку можна прочитати за кілька днів, покласти на полицю й забути про неї. Це посібник, до якого батьки звертатимуться неодноразово, залежно від того, яке питання турбуватиме їх у певний момент, і чи стосуватиметься воно виховання дитини, підлітка або взагалі стосунків між чоловіком і дружиною. Цей путівник варто завжди тримати під рукою у якості настільної книги і порадника.

Більшість запитань, які входять до книги, стосуються виховання немовлят, дітей та підлітків, і це цілком логічно, оскільки виховання дитини – це найважливіше завдання, яке виконують її батьки. Джеймс Добсон переконаний, що діти не приходять у цей світ із свідомістю, що нагадує tabula rasa (чисту дошку), хоча саме такої думки дотримуються численні дослідники. На думку автора, дитина народжується унікальною особистістю, і як би ми не намагалися «зліпити» з неї того, кого хочемо бачити, у нас нічого не вийде. Він поділяє дітей на вольових, згідливих та боязких або млявих. Ця класифікація є цілком доречною, і кожна з цих характеристик має свої позитивні і негативні риси. Коли ви усвідомите, якою є ваша дитина, вам буде набагато легше зрозуміти її і задовольнити її потреби.

Багато уваги автор приділяє питанням дисципліни. Він не виступає проти фізичних покарань, які повинні вказувати дитині на конкретну провину, і вважає їх невід’ємною складовою процесу виховання дітей. «Ляпанці», на його думку, – це своєрідна терапія для дитини, яка виказує непослух чи неповагу, і в майбутньому вона буде вдячна батькам за те, що вони дотримувалися покарань. Щодо цього постулату у батьків можуть виникнути певні сумніви, оскільки в більшості посібників для батьків на сьогодні ідеться про те, що фізичних покарань дітей допускати не можна. Утім, багато хто з батьків погодиться з тим, що діти часом випробовують наше терпіння до такої межі, що втриматися від «ляпанця» буває непросто. Однак усе залежить від ситуації, і, безперечно, не можна карати дитину за дрібниці. Дитина розвивається у постійному русі, вона активна і повсякчас випробовує себе і інших. «Хлопчики і дівчатка подібні до годинників їх не можна зупиняти, – пише Джеймс Добсон. – Я маю на увазі, що метою батьківської дисципліни є не ростити слухняних малих роботів…». І це справді так. Коли батьки починають сприймати свою дитину як неповторну особистість, а не «глину», із якої можна виліпити все, що завгодно, вони отримують можливість розкрити у дитині усі найкращі її риси й таланти. Вона повинна відчувати себе рівною батькам, тому не варто створювати між вами дистанцію, яку так важко перетнути. Автор книги дає чудову пораду, яка стосується дисципліни, і її слід взяти до уваги кожному, у кого є діти: «Найкращий спосіб змусити дітей до послухуприділяти їм час, перш ніж виникнуть дисциплінарні проблеми, розважаючись і сміючись разом з ними. У моменти любови і близькості дітей не так сильно спокушає бажання брати під сумнів і випробовувати межі». Але ж наскільки точними є ці слова – ми повинні стати другом для дитини, не відсторонюватися від неї, коли вона потребує нас найбільше, а віддавати їй час, натхнення, любов і піклування, чого іноді дуже бракує у стосунках між батьками і дітьми.

Багато корисних порад батьки можуть узяти для себе із розділу «Життя з підлітком». Поза сумнівом, підлітковий період є складним не лише для самого підлітка, але й для батьків. Автор пропонує батькам використання особливих методів заохочення для підлітків, а також інформацію, яка стосується налагодження взаємин із дитиною підліткового віку, вирішення найбільш типових для цього періоду проблем. Кожне запитання або кілька запитань ілюструють конкретну життєву ситуацію, яка стосується справжніх батьків і дітей, і саме тому поради автора є ще ціннішими, оскільки усе це відбувається не гіпотетично, а навсправжки.

І наостанок – кожен із нас повинен пам’ятати, що родина – це не лише стосунки між батьками і дітьми. Насамперед це взаємини між чоловіком і жінкою. І від того, наскільки вони гармонійні, часто залежить комфорт усієї родини. Розділи «Успішне подружжя», «Сім’я під перехресним вогнем» та «Великі вороги подружжя» не дозволяють нам забути, наскільки важливо повсякчас будувати свої стосунки з коханою людиною і партнером по життю, яких підводних каменів слід уникати та як залишатися людьми, коли сім’я руйнується. У цих розділах автор торкається надзвичайно важливих тем: невірності, збереження самоповаги, наслідків розлучення, важливості зберегти родину, боротьби із стресом і т.д. Коли аналізуєш усі ці ситуації, на мить може здатися, що ти не просто читаєш книгу, а говориш із вірним другом про наболіле. Джеймс Добсон – не просто віруюча людина та досвідчений експерт з питань виховання дітей, а також родинних питань. У першу чергу це чудовий психолог, який вважає родину найвищою цінністю людського життя, за яку варто боротися та яку будь-що слід намагатися зберегти. І, відверто кажучи, після прочитання «Путівника для родини» мені захотілося ознайомитися з іншими працями цього автора та його дружини, із якою він прожив у щасливому шлюбі багато років.

Підсумовуючи усе вищесказане, хочеться у першу чергу наголосити на важливості гармонійних взаємин між членами родини і проілюструвати цей важливий момент яскравою цитатою Джеймса Добсона: «Подружнє життя це марафон. Не досить взяти добрий старт на шляху до тривалого подружжя. Вам знадобиться наполегливість для важкої праці. Тільки тоді ви дійдете до кінця».

Віра Наливана