Роман Черковський: «Таксист» – роман-дзеркало, в яке треба дивитися задля очищення

З ПЕРШИХ ВУСТ

Роман Черковський. Таксист, або Уламки дзеркала заднього огляду. – Івано-Франківськ: Тіповіт, 2012. – 180 с.

Цей роман надзвичайно важливий для мене особисто. Мені дуже кортіло сказати правду про себе, про своє покоління, про свою націю і країну. Правда ніколи не буває солодкою, але без неї, як на мене, неможливо рухатися вперед. Вийшов такий собі соціально-політичний роман, яких, до слова, зараз не так вже й багато в українській літературі.

Головний герой – таксист. Таксист нетиповий, незважаючи на абсолютно реальні історії з таксистського життя. Він увесь час шукає себе, намагається дати собі відповіді на запитання про свободу, любов, байдужість, ненависть тощо. Моєю улюбленою темою, яка присутня і в цьому романі, є боротьба в людині тваринного і янгольського начал. А що працює таксист здебільшого вночі, то й побачити цю боротьбу йому вдається легко і часто.

Зрештою, таксист – це символ. Нас усіх можна назвати своєрідними таксистами. Ми рухаємося вперед, знайомимося з новими людьми, спілкуємося, переживаємо цікаві історії, час від часу зазираючи на дзеркало заднього огляду.

Головний герой часто згадує події минулого. Це дає нам можливість пізнати його як особистість, показати внутрішні зміни, які мають вивести його з пастки безсенсовості і марноти.

Велике значення для розуміння проблематики твору відіграє епіграф – цитата з культового твору Г. Гессе «Степовий вовк»: «Людське життя стає справжньою мукою, справжнім пеклом тільки там, де перетинаються дві доби, дві культури, дві релігії… Бувають часи, коли ціле покоління так застрягає між двома епохами, між двома способами життя, що всяка мораль, всяке почуття норми і безпеки, всяка душевна простота втрачається».

Покоління Стефана (головний герой) і його ровесників справді «зависло» між двома епохами – радянською тоталітарною і українською псевдонезалежною. Це наклало відбиток на їхнє світовідчуття і систему цінностей, сформувавши тотальний скепсис у ставленні до будь-якої ідеології.

Роман правдивий, подекуди натуралістичний, хоч написаний доста легко, іронічно і навіть афористично: «А от і мої тридцятилітні. Ще зі смородом призабутого радянського самогону, але вже щедро облиті буржуазним коньяком. Випещені брежнєвським щасливим дитинством, люди без кривавого минулого, тому доста ялові й непереконливі, не воїни, менеджери з латками на рукавах піджаків та на дрібних цинічних серцях, безбатченки, люди без Вчителів, які самі мали б стати такими, тріски, які несе широка дніпровська течія. Суміш гарячого часу, прянощів псевдодемократії та кислого збайдужіння».

«Таксист» – роман-дзеркало, в яке треба дивитися задля очищення.

 

Довідка

Роман Черковський (1974 р. н.)

Автор роману «Фрондео» (2007), збірки оповідань «Ігри Мізантропа» (2010). Лауреат премії ім. І. Франка (2008). Живе і працює в Івано-Франківську.