Як школярикові жить – киця Волошка навчить

Дмитро Чередниченко. Чого Волошка запишалася: повість. – К. : Грані-Т, 2012. – 60 с. – (Серія «Сучасна дитяча проза»).

Ідеться, звісно не про шкільне життя, а про домашнє. Адже кицьки у школах не живуть! А пухнаста красунька з книжки Дмитра Чередниченка «Чого Волошка запишалася» саме вдома багацько чому вчитиметься і своїми навиками та пізнаннями ділитиметься з дітками молодшого шкільного віку.

Передусім – як поводитися шляхетно, бути вихованим і навіть уміти чемно сидіти за столом та частуватися. І роз’яснить, які іменники відповідають на питання «що?», а які – на «кого?». Повідає, навіщо на небі з’являються хмарки. Навіть про особливості зовнішніх ознак зайчика, цапка та півника розкаже! І – що то за такі пухнасті котики, які «лугом пахнуть», і навіщо їх ставити у воду.

Ця книжка – ще й хороший довідник для тих діток, які або хочуть завести вдома кицьку, або вже її мають. Бо з повісті дізнаються, як доглядати за чотирилапими улюбленцями, знайдуть пояснення їх учинкам та вподобанням. От чому так часто коти ганяють кімнатою, як ошелешені, що вони при цьому бачать, з ким граються. Киця Волошка люб’язно познайомить читачиків із невидимим людям звіриком на ім’я Фррр та розповість, чим ліпше її годувати і чому котам не варто сідати до столу.

А ще наші чотирилапі друзі-пухнаї, як відомо, приносять дому неабияку користь. А от чи знали ви, що вони можуть прислужитися господині на кухні, бо вміють вигріти-висидіти тісто на пиріжки?! Киця Волошка – не бешкетниця, не ледащо, а добрий приклад допитливого Пізнайки, якими є чи не усі дітлахи! Їм, як і киці, теж зазвичай цікаво, «як розмовляють оті, що живуть у книжках», і що воно таке – лікувальна живиця на новорічній ялинці…
Повість «Чому Волошка запишалася» написана гарною і водночас легкою, колоритною, грайливою мовою. Автор «причепурив» розповідь милозвучними дитям словами «кіть-кіть», «шлап-шлап», «плиг-плиг», «дзень-дзень», «лап», «мах», «нюх-нюх», що додає твору музикальності та чуттєвості. Адже завдяки цій мовній різноманітності ми дізнаємося, як по-особливому Волошка співає, як робить хвостиком «мах-мах», а лапкою «цуп-цуп». Складається враження, що ті дітки, які дізнаються про усі ці таємниці домашніх тварин, неодмінно змінять до них своє ставлення на краще. Адже Волошка у книзі – що дитина. Не завше зразкова, а зрідка – сварлива (така вже природа, що коти з собаками мало дружать), надміру вертлява й мимоволі пустунка. Однак усе це – через бажання про все довідатися. Тож і дітки, які вивчать усі букви, «прочитають Волошку», дізнаються про всі її повчальні пригоди, – як і кицька, старатимуться не робити поганих справ.

Оформлення книжки – окрема тема. Не залюбитися у кицю-розумашку з вабливим жовтогарячим носиком-наче-персик просто неможливо! Навіть, як нема бажання і навіть, коли ти дорослий, то волієш прочитати, що ж відбувалося із цієї чотирилапою дівчинкою з квітковим іменем Волошка. Тримати таку книжку в руках, гортати її, розглядати чарівливі малюнки, на яких кицька лежить на каструлі, забралася в умивальник і підморгує, грається із сонячним зайчиком прямісінько на столі з перевернутою вазою, вмостилася поміж книжок, розглядає себе у дзеркалі, «спілкується» із хмаркою, та іншими творіннями талановитої художниці Наталі Клочкової – величезне задоволення! Тож ця «волохата, гордувата, синювата, гарнюня, вусата, – потомна Волошка» стане добрим другом усієї малечі. Недаремно ж існує повір’я: «Скажи, хто твій друг, я скажу, хто ти». Подружка Волошка поганого не навчить.

Жанна Куява

Придбати цю книгу в інтернет-магазині «ВСІ КНИГИ».