Хто ховається під маскою демона?

Андрій Кокотюха. Пророчиця. – К. : Видавництво «Країна мрій», 2011. – 288 с.

Він ніколи не скиглив і не жалівся на долю. Йшов по життю наче з тараном попереду, хоча вона (доля, себто) стелила йому під ноги тільки ламані нелегкі дороги. Так уміє далеко не кожен з нас – ані з «простих смертних», ані з тих, кого ми звикли називати ментами або оперативниками.
П’ять років відсидівши у в’язниці за перевищення службових повноважень та хабарництво, капітан міліції опер«убійного» відділу Сергій Горілий виходить на волю і майже одразу на його голову звалюється химерне та містичне розслідування вбивства дрібного конотопського бізнесмена Миколи Коваленка. Одного вечора Коваленко зайшов у відділок міліції, аби написати заяву про те, що йому напророкували смерть. А вже наступного ранку тіло чоловіка було знайдене біля власного будинку.
Таки правду кажуть, що колишніх оперативників не буває. Сергій Горілий, на якому висить незриме клеймо «КС» – колишній співробітник, береться за розслідування справи, спершу просто плутаючись під ногами у офіційного слідства, потім – ведучи приватне розслідування цього ж убивства на замовлення конотопського чиновника, підлеглий якого підозрюється у вбивстві Коваленка.
Сказати про те, що на шляху розплутування цього дивного стрімкого клубка подій Сергію Горілому доведеться зазнати чимало лиха, – не сказати нічого.
Круговерть із розслідування «мокрухи» невдовзі поглинає колишнього оперативника і як безпосереднього учасника справи: «конотопська відьма» напророкувала наближення смерті й для самого Сергія Горілого. Та чи збудеться ще одне пророцтво?
«Демон закручував, а я пер навмання і напролом»… Характерним є те, що попри темні та «мокрі» справи, які розслідуються за сюжетом роману, головний герой не відчуває страху. Не боїться. У певні вирішальні або найбільш небезпечні моменти Сергія Горілого охоплює найперше мисливський азарт. Гострий розум та здатність аналізувати, помножені на досвід, набутий за роки роботи у карному розшуку, допомагають Горілому прораховувати дії противника на десять кроків уперед.
«Класний український детектив із класним українським ментом…», – говорить про роман Андрія Кокотюхи Оксана Забужко. І з цим важко не погодитися. Адже майстерно заплутуючи свого читача, як і належить за законом жанру, Андрій Кокотюха вабить та «чіпляє» легкою манерою викладу та дотепністю.
Чи варто говорити про те, як закінчилася ця історія? Неочікувано. І для Демона (кодова назва вбивці, яку вигадав Сергій Горілий), якого ловили, і для усього ментівського корпусу, який розслідував справу, і, найперше, для читача.
Роман з невеселим хепі-ендом вчить нас із вами остерігатися «вовків в овечій шкурі», не довіряючи повністю нікому та жити по совісті навіть після того, як припустився, здавалося б, фатальної помилки, адже доля завжди дає ще один шанс кожному з нас. Для когось же цей роман стане просто гарною можливістю пережити захоплюючі пригоди разом із його героями, наповнитися ейфорією та азартом і просто відволіктися від буденності.

Тетяна Землякова