Витіснений біль, або Не смій мене забувати!

Вікторія Гранецька. Мантра-омана. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2011. – 240 с.

Чому зовні благополучна молода жінка стрибає з даху багатоповерхівки? Чого бракує стервозній білявці Єві, яка має увесь потрібний набір зовні успішного життя – квартиру, машину, брендові лахи, грошовитого коханця, з якого полюбляє «пити кров»? До того ж Єва (скорочення від Євпраксія) не має суїцидальних нахилів. Вона до останнього хапається за життя – приймає крижаний душ, п’є літрами каву, тиняється нічними забігайлівками… Одним словом, робить усе, щоб НЕ ЗАСНУТИ.

Адже у снах до неї приходить Ловець Снів. І це він вмовляє її стрибнути з даху, штовхає до краю прірви. Це він вимовляє слова, через які Єва зрештою стрибає… «Вона не втрималася, вона не вижила, вона… не померла!» – багатообіцяюче інтригує анотація до книги. І це справді так. Бо Єва не вижила й не померла, якщо розуміти смерть як кінець усього – насамперед кінець існування людської душі.

Що ховається за лаштунками минулого героїні? Звідки узявся її дивний хист – робити себе якомога нещаснішою?..

«Певно, в кожного з нас є отакі власні острівці-дахи, де нас терпляче очікує законсервоване у гіркій настоянці часу почуття провини. І кожен з нас приречений вибиратися на свої дахи знову і знову, байдуже, хоче він того чи ні».

Про любов і ненависть, примарну провину і цілком реальну спокуту, про жорстокість і зраду, про світ, у якому гроші давно замінили моральність і сумління – це якщо коротко про блискучий дебютний роман Вікторії Гранецької «Мантра-омана».

Текст затягує з перших сторінок, а прочитавши півсотні, відірватися просто неможливо. Динамічний захопливий сюжет, створений на основі переплетення реальності, спогадів, снів та стану на межі – десь між життям та смертю.

Чого тільки не трапилося з «маленькою» дівчинкою, у темно-русявому волоссі якої вигравало сонячне проміння, доки вона не стала «стерильною» білявкою на вигляд старшою за свій вік… І хто долучився до всього – жорстоких обставин, зради, втрати найдорожчого та найціннішого?.. Адже ні гроші, ні дорогі ресторани, ні численні сексуальні партнери не можуть повернути «стерильному» білявому волоссю сонячних променів, так само як не можуть заповнити нищівну душевну порожнечу молодої Єви…

«Якщо ти стрибнеш, то і я стрибну…» – і вона стрибнула «у глибоку, аж чорно-колодязну темряву, густо позасвідчувану неоновим плетивом вечірніх вогнів».

Суміш реальності й містики, де одноокий кіт розмовляє, картина убиває своїх господарів, а давно померлий коханий нагадує про себе за допомогою Ловця Снів. Де біль і любов оживають, а давно спалена весільна сукня від Oskar De Renta «шовковою хвилею скочується довкола твоїх ніг і завмирає, ледь торкнувшись краєм підлоги».

Роман про вистраждану душу, яка несвідомо накликає спокуту за свою уявну провину, – книга молодої письменниці Вікторії Гранецької, лауреата літературної премії «Коронація слова – 2011». З огляду на кількість рецензій та коментарів на сайтах, твір уже неабияк помічений читачами. І якщо зважити на те, що це – тільки перша книга письменниці, останнім нічого не лишається, як, затаївши подих, чекати наступної.

Людмила Сайко

Придбати цю книгу в інтернет-книгарні «ВСІ КНИГИ».