Березовий сік із м’якоттю

Весна, окрім гормонального сплеску, несе із собою авітаміноз. Не знаю, як ви, а я натискаю на соки — і не ті, що в пакетах, а на свіжі, щойно зроблені. У них і вітамінів більше, і гарантія від досягнень сучасної хімії. Оце заходжу до ресторану «Хуторок» — назва дивна, але, можливо, господарі мали на увазі якусь гру слів — наприклад, ХуторОК, тобто Хутор О’кей — ось і заблукали в трьох мовах. Беру меню, відкриваю розділ «Щойно виготовлені соки» і читаю: «яблуневий сік». Інтригує? Авжеж. Навесні у лісі кожна береза обвішана пляшками, люди збирають сік березовий, то, може, із яблунь він не гірший? Питаю офіціантку — а як ви збираєте яблуневий сік? Вона — чого це збираємо? Ми його робимо. З яблук. Зачекайте, кажу, з яблук буде яблучний сік, а яблуневий — це з яблунь.

 

Може, ви кладете гілки від яблуні у соковитискач? Дівчина розгубилася, а мені тільки того й треба — перегортаю сторінку і бачу в розділі «Закуски» напис «оливи». Так і написано — не «оливки», тобто плід, а «оливи», тобто дерево. Питаю — може, це ресторан для Буратинів? З’їсти оливу, запити яблуневим соком, заплатити за це чотири сольдо… Але тоді, якщо не помиляюся, заклад має зватися «Три піскарі»? Тут уже офіціантка зовсім знітилася, а я попросив спеціально для мене зробити березовий сік із м’якоттю. Адже м’якоть берези містить незамінні речовини, наприклад, свіжу деревину, якої так бракує в організмах деяких ресторанних діячів.

 

 

Отже, не став я обідати яблунями з оливами, заскочив на базар, купив яблук, банку оливок і таким чином вгамував дефіцит вітамінів.

 

 

Повертаюся до роботи, вмикаю комп’ютер, а там всюдисуща політика. Сайт oglyadach.com
повідомляє: лідер Партії регіонів жорстко розкритикував кадрову політику нової влади, зокрема, «розділення людей за квітами». Стоп, якими квітами? Наскільки пам’ятаю, у нас ділили людейза фруктами — помаранчами. А за квітами ділили людей комуністи — була у них революційна червона гвоздика, найдешевша з усіх, зате й невибаглива. Тоді це претензія до Симоненка, а не до Президента. Туманно.

 

 

А на каналі «Тоніс» чую: «На плащаниці було знайдено зображення 28 кольорів, поруч було знайдено пильцю 23 з них». І знову кольори, мало того — пильця з них. Ви чули, що в кольорів є пильця? Це справжнє біологічне відкриття. Кольори розмножуються!

 

 

Зачекайте, а може, усе навпаки? Може, це квіти розмножуються, а розділення людей відбувається за кольорами? Може, це знову «перекладанець». Російське «цвет» — підступне слово, і відрізнити його у множині від слова «цветы» — дуже непросто, тут треба, щонайменше, школу закінчити. А це не кожному до снаги.

 

 

І наостанок хочу вас трохи повеселити. Отаку вивіску прислав мені Андрій Недзельницький із Києва. Він пропонує поміркувати — чий усе-таки одяг? ЖіноЧИЙ, чи чоловіЧИЙ?

 

 

Усіх закликаю наслідувати приклад пана Андрія, надсилати мені нові «здібні булочки», а я із задоволенням про них напишу.

 

 

Щиро ваш,

Троль Кумле