Я у захваті!

Бажаю вам здоров’я! Це я не у фігуральному сенсі, а у прямому. Не хворійте, а вже тим більше не потрапляйте до лікарні. Бо (цитую): “Довготермінове перебування у лікарні шкодить вашому здоров’ю”. Саме так стверджує пан Іван Логвиненко з Житомирської області, а точніше, фотографія, яку він мені прислав. Отак от приходиш до районної лікарні – а там… Ні, насправді це зовсім не погано – якби то всі установи чесно попереджали про наслідки перебування в них, гадаю, середня тривалість життя українців сильно збільшилася б. Наприклад, приходите ви до міліції, а там напис: “Довготермінове перебування у камері попереднього ув’язнення шкодить вашому здоров’ю”, – або: “Допит у слідчого може викликати синці й набряки”. Чи завітаєш, скажімо, до Пенсійного фонду, а там: “Довге сидіння у черзі скорочує життя, але заощаджує державні кошти”. На Верховній Раді пропоную написати: “Довготермінове перебування у цій установі завдає шкоди вашому психічному здоров’ю та негативно впливає на життя співгромадян”. Ну, а яку табличку повісити на кабінеті вашого мера, вирішуйте самі, вам видніше. Головне – чесно попередити громадян про можливі наслідки, а далі хай сумлінно виконує службові обов’язки.Розумію пана Логвиненка, який прийшов у захват від ініціативи районних медиків. Чи краще сказати – у захоплення? Як вам більше подобається – захват чи захоплення. От, наприклад, редактори 5-го каналу полюбляють приходити у захват. Наприклад, стрічка з новинами у них повідомляє: “Росія звинуватила Грузію у захваті однієї з російських військових баз”. Виходить, що Грузія була в захваті від російської військової бази. Особисто я не вірю: згадуючи радянську армію і розуміючи, що так звана військова база – це не що інше, як колишня радянська військова частина, у захват прийти важко. Хіба припустити, що грузини захопилися цією базою, чи навіть захопили її? Як бачите, захват і захоплення – все-таки не одне й те саме. Хитра у нас мова. Захват можна замінити захопленням, а от навпаки – не завжди. І це мають знати люди, що отримують гроші на телебаченні.
Але не будемо про сумне. Є і позитивні тенденції. Наприклад у ставленні до багатіїв. Колись, за радянської влади, їх дуже не любили, вважали кровопивцями і ледарями. Потім почався капіталізм, і люди повірили, що бути багатим – це добре. Але минуло п’ятнадцять років, багатими стали не всі, й ненависть до буржуїв повернулася. Як тільки їх не називають: олігархи, нуворюги, бандити… Мені аж млосно стає від цього – немовби у радянські часи повернувся, хай їм грець. Однак історія розвивається по спіралі й рано чи пізно багатих знову почнуть поважати. Не так довго залишилося. Принаймні перші ластівки вже є. Сайт oglyadach.com, наприклад, пише: “Що дарують один одному миліардери?” От бачите – МИЛІ. А кажете, що бути олігархом – це гріх. МИЛІардери, МИЛІонери, МИЛІціонери – багато явищ у нашому житті можуть стати привабливішими, якщо їх правильно назвати.
Ну, якщо не привабливішими, то принаймні смішнішими. І в цьому допоможу вам я, ваш вірний
Троль Кумле

А ви не забувайте брати приклад із пана Логвиненка – не тільки на Житомирщині пишуть цікаві оголошення. Хапайте їх та присилайте мені. А у захват прийдемо разом з усіма читачами нашої улюбленої газети. Чи все-таки у захоплення?

Троль Кумле: