Теля з кроля

Традиційна китайська кухня здавна славиться тим, що може приготувати будь-який продукт так, що ми, звичайні люди, не відрізнимо свинину від курятини, а рибу від телятини. Як же захистити права споживача у такому випадку? Хто гарантує нам якість продуктів, коли навіть справжня назва не завжди відома? Для цього у нас існують етикетки – прочитав, що входить до складу, і будь певний – жоден кухар тебе не обдурить. Саме так зробила наша читачка, вчителька з Києва Наталя Онопрійчук – пішла до магазину, взяла пачку телячого фаршу і поцікавилася, що написано на етикетці. Поцікавтеся і ви, бо пані Наталя прислала нам фотографію. “Фарш телячий охолоджений. Склад: м’ясо кроля”. Теля насправді виявилося з кроля!

 

Мабуть, у м’ясному відділі цього магазину сидить кухар-китаєць, який робить кролячий фарш схожим на телячий. Друзі, це справжній делікатес! Висока китайська кухня за ціною звичайного фаршу! Шкода, що подія ця сталася минулого року, і я не можу закликати всіх вас бігти до магазину “Велика кишеня”, де працюють справжні майстри китайської кухні. Певно, їх вже перекупили якісь ресторатори. А може, китайці там насправді не ріжуть м’ясо, а друкують етикетки? У такому випадку ми ще зіткнемося з результатами їхньої творчості – варто лише уважно дивитися на цінники. До цього я, власне, і закликаю. Будьте уважні, не переплутайте теля і кроля.

Ну, а для заохочення вашої уваги я згадаю кілька “здібних булочок”, що їх подарував сайт oglyadach.com. «У відсутності смаку Ахметову не відмовити, його маєток навіть у нинішньому жахливому стані куди цінніший, ніж банальна вілла Януковича, обсаджена пальмами з Італії», – пише журналістка у матеріалі про нерухомість політиків. А я читаю і дивуюся – як же воно хитро закручено! Настільки хитро, що бідолашна сама заплуталася. Бо не відмовити у наявності смаку – це зовсім не те саме, що у відсутності смаку. Отже, є у Ахметова смак чи ні? З подальшого речення випливає, що смак цей навіть більший, ніж у Януковича – воно й не дивно, більше грошей, значить, більше смаку. Але з іншого боку – у відсутності смаку не відмовити, тобто смаку немає. Тут уже навіть я не беруся розібратися. Смаки політиків – річ таємнича.

 

Проте багаті люди можуть собі багато дозволити. Наприклад, приватне сонячне затемнення. Не вірите? А от читайте: “Перш ніж приступити до спостережень, потрібно твердо запам’ятати, що поза затемненням або при приватних фазах затемнення дивитися на Сонце без захисту очей темними світлофільтрами категорично заборонено!”

 

Це той-таки “Оглядач”. Ми всі довірливо спостерігали рідкісне астрономічне явище, яким є затемнення сонця, і не знали, що воно має ПРИВАТНУ фазу. Шановні журналісти “Оглядача”! Якщо вам стало відомо про такий скандал – а приватизація затемнення однозначно є скандалом – ви мусили негайно зчиняти галас, бити на сполох, викривати і таврувати! Хто дозволив дерибанити Сонце? Куди дивилося Держмайно? Знову все зробили по-тихому, без тендера, без аукціону? Звертаюся до усіх добрих людей – не дамо приватизувати Сонце!

 

Хтось скаже – все не так страшно, слово ПРИВАТНИЙ потрапило сюди через помилку. А я відповім – через яку? Хто зможе віднайти шлях цього слова до повідомлення? Ану, озивайтеся! Ну, а поки цього не сталося, будемо обережними – з нашою владою можна очікувати всього. Вийде, як у байці “Крадене сонце”, – самі будемо винуваті.
Пильність, пильність і ще раз пильність.

 

Завжди на сторожі
Ваш Троль Кумле