Ніколи не здавайся!

IMG«Віктор Лозинський вчора добровільно здався владі», – повідомляє газета «Київські відомості». «Ну то й що? – запитаєте ви мене. – Чому старий троль вчепився у це повідомлення?» А подивіться уважніше. Не помічаєте? А що написано одразу під назвою газети? Яке там гасло? «Ніколи не здавайся!» – радять «Київські відомості». І мають рацію. Прийшов депутат до міліції, розкаявся бідолашний – а йому не тільки явку з повинною не оформили, але ще й довічне ув’язнення шиють. І через що? Через елементарне вбивство! Де справедливість, панове? Тим більше, що вбив Лозинський не свого брата-депутата й навіть не міністра. А звичайнісінького чоловіка. І за це судити? Хіба ж так можна? Оно, колишній мер Києва збив на смерть людину, а слідчі написали, що складу злочину немає. Певно, через те, що пан Омельченко не пішов до прокуратури здаватися, а навпаки – до коаліції, голосувати. Бо здаються тільки слабаки.
Іще зі шкільної програми пам’ятаю, що «Руська правда» – перше зведення законів часів Київської Русі – веліла за вбивство смерда платити 5 гривень. Звісно, інфляція знецінила національну валюту, і на 5 гривень зараз багато смердів на наб’єш. Проте є підстави вважати, що попри зміну цін основні принципи «Руської правди» діють і зараз. Вбив – заплати. Єдина проблема – ніхто не оголошує, скільки тепер коштує вбити просту людину, а скільки – чиновника. Скільки – депутата чи міністра. А то б, мабуть знайшлися б охочі скинутися. Певно, можновладці це розуміють – саме тому й не оприлюднюють прайс. Хоч він – я абсолютно певен – є і в прокуратурі, і в міліції.
Однак не тільки депутатам можна порадити ніколи не здаватися. Футбольні збірні, що грають на чемпіонаті у ПАР, теж потребують психологічної підтримки.
Тому я переглянув свою колекцію «булочок» у пошуках футбольних повідомлень – і одразу знайшов причину того, що українська збірна так і не потрапила до фінальної стадії змагань.
«Воронін відклав операцію і застудився», – пише сайт Champion.com.ua. Он воно що!
Коли один із провідних нападників нашої команди може отак-от просто взяти й застудитися – що тут казати за решту гравців! Чи за журналістів, які не розуміють, що не можна поєднувати сполучником «і» дії, в яких людина виступає суб’єктом та об’єктом. Бо «відклав операцію» Воронін свідомо, за власною волею, тоді як у застуді його бажання не було. Чи то все-таки було? Чи то журналіст сайту має інформацію про навмисний характер хвороби Вороніна і таким чином натякає на саботаж?
Пильність і ще раз пильність, панове. Ворог не дрімає.
«Основні ж неприємності на “Шахтар” очікували наступного дня. Володар останнього розіграшу Кубка УЄФА у першому матчі 1/16 фіналу Ліги Європи програв “Фулхему” з рахунком 1:2», – пише той-таки Champion. Де ж ваша пильність, колеги? «Володар розіграшу» – це вам не Володар перснів і навіть не володар Кубка. Розіграш – це процес, власне, змагання. Володарем розіграшу є УЄФА, якщо вірити офіційним документам. Хоча тут знову не виключено, що журналіст намагається нам натякнути – він довідався, що насправді володарем розіграшу давно вже є донецькі, а УЄФА виступає тільки в ролі ширми. Тоді це сенсація! Тоді я вимагаю докладного розслідування цієї новини!
Здається, до нас повертається втрачене колись уміння писати та читати поміж рядків. Дуже корисне вміння, зважаючи на політику нинішньої влади.
Але хай їм грець! Давайте згадаємо гасло «Київських відомостей». Ніколи не здавайся! Особисто я не збираюся у підпілля й буду надалі шукати «здібні булочки», особливо якщо їхніми авторами будуть можновладці. Ну а тим, хто збирається писати поміж рядків, пораджу дотримуватися правил української мови. І не тому, що я догматик, а тому, що так зрозуміліше. Адже правила вигадали не професори, з метою заплутати простих людей. Правила дають нам змогу порозумітися між собою. А це вкрай важливо у теперішній Україні.

Ну, і чим зможу в цьому процесі допоможу вам я,
ваш вірний Троль Кумле.