Про язичників, Ваґнера і Коха

Різницю між мовою та язиком свого часу геніально визначив Павло Глазовий:

 

Отака сама біда в моєї корови:

Має бідна язика, та не має мови.

 

Зізнаюся, часто відчуваю себе такою от коровою – поглянеш на вітрину й мову відбирає, залишається тільки язик. Як, наприклад, коли йдеш Верхнім Валом у Києві поблизу Житнього ринку й бачиш напис: “Модні шпалери та ОБОЇ”. Подивіться й ви, і спробуйте зрозуміти, що мав на увазі невідомий автор цієї реклами. Ну, шпалери – зрозуміло, вони шпалери і є. А от що таке ОБОЇ?

 

Особисто мені відразу пригадався вірш російського класика Козьми Пруткова про студіозисів Ваґнера і Коха, які прийшли до автора із запитанням, хто з них кращий. Автор довго дивився у стінку й, немовби вподобавши візерунок шпалер, вигукнув: “Мнє нравятся очєнь обоє”, – маючи на увазі російську гру слів обоі (шпалери) – обоє (обидва). Після вигуку автор вибіг геть зі свого кабінету й, мабуть, подався до Києва на Поділ писати рекламні тексти. Творчість його має великий попит, принаймні сліди її видно тут і там на наших вулицях – не тільки київських, але й харківських, львівських, одеських.

 

От хто у всьому винен – Козьма Прутков! А колись побутувала думка, що провина завжди на Пушкіні. Протестую! У мене є докази, які виправдовують великого афроросіянина й таким чином відновлюють політкоректність. Козьма Прутков – запам’ятайте це ім’я!

 

Ну і, звичайно, сліди ворожої діяльності пана Пруткова можна знайти не тільки на вивісках, але й на цілком респектабельних інтернет-ресурсах, яким, безумовно, є “Книги України”. Заходжу я туди в пошуках свіжини й бачу оголошення: “Двоязичний інтерфейс. На нашому сайті з’явився триязичний інтерфейс. Відтепер Ви можете працювати з Вашими улюбленими книгами на улюбленій мові!!!”

 

І тут уже мені остаточно відібрало мову. Лишився тільки язик.
Не буду чіплятися до правопису – і без нього вистачить. Двоязичний інтерфейс, який одразу стає триязичним. Ну, двоязичний я можу собі уявити – бачив змію, у якої язик роздвоюється. А от триязичний? Хіба якийсь триголовий змій може собі таке уявити! І головне – невідомий автор ресурсу (а може, це той самий Козьма Прутков?) знає слово “мова”, щоправда, він його невірно відмінює, бо правильно сказати УЛЮБЛЕНОЮ МОВОЮ, а не “на улюбленій мові”. Але ж знає!

 

Цікаво, що слово “двомовний” є досить розповсюдженим, особливо серед прихильників другої державної. Отже, оголошення виглядає як мінімум загадковим – а що, коли мається на увазі щось зовсім інше, наприклад, таємна організація з пересадки донорських органів – язиків? Треба пильнувати. Бо всі ми в душі – язичники, чи то пак, мовники, чи те й інше одночасно.
Заплутався ваш старий троль у мовно-язичницьких питаннях. І, щоб врятуватися, залишається тільки згадати російського класика Козьму Пруткова:

 

Утямить мого каламбуру
Не дав їм всевидячий Бог
І довго про це міркували
Студіозуси Вагнер і Кох.

 

 

А з ними і я, ваш вічно Троль Кумле