Житіє моє!

Колись Новий рік в Україні святкували восени. Календарі міняються, але традиції не вмирають – і українські книжники вже чотирнадцятий рік зустрічають новий сезон у Львові на Форумі видавців. А разом з усіма і я покинув свій барліг та на один день рвонув на Захід. Ходжу площею між двома палацами – Потоцьких та Мистецтв – вивчаю нові книжки, спілкуюся з продавцями і отримую задоволення. Отак би все життя! Але всьому настає край – і цього разу з фізіологічних причин. На дворі прохолодно, мій організм поступово на це реагує. Ґречно запитую охоронця:
– Пробачте, а де тут у вас є туалет?
– У Палаці мистецтв, – ґречно-таки відповідає він. – Але я вас туди не пропущу.

– Чому?
– Там зараз Президент.
– У туалеті?
– Ні, у Палаці. Тому нікого не пускають.
– Дивно. А де ж чесним людям можна… Ну, ви розумієте?
– Спробуйте у Палаці Потоцьких.
Але й до Потоцьких мене не пустили.
– Там теж Ющенко?
– Ще ні. Але може зайти.
Серйозність ситуації підтвердили хлопці з сайту sumno.com, які проводили свою прес-конференцію на сходах – їх теж не пропустили всередину. Що ж – із Президентом ще можна посперечатися, але з його охороною – навряд чи. Я заплакав, щоб таким чином звільнити організм від зайвої рідини, й зробив ще кілька кіл подвір’ям. І, як виявилося, не дарма. От яку картинку мені вдалося надибати у нескінченних книжкових лабіринтах.

А на вашій книжковій полиці досі немає такої книжки? Отож.
Зупинився я також біля стійки з нашою газетою, яку ретельно вивчала файна пані. Вирішив трохи похвалитися:
– Подобається газетка?
– Авжеж. А ви що, маєте до неї відношення?
– Так, працюю у редакції.
І тут пані схопила мене за руку:
– Я вас дуже прошу! Ви, київські журналісти, там спілкуєтеся між собою – то підкажіть, будь ласка, редакторам 5-го каналу, що Івано-Франківськ – це не Закарпаття. Соромно слухати. Ну, гаразд – вони не знають української мови. Але ж географія!
Я пообіцяв жінці, що виконаю її прохання, а оскільки, на жаль, не знаю жодного редактора з 5-го каналу, звертаюся до них через нашу газету: “Шановні редактори! Івано-Франківськ – це не Закарпаття! Це – Прикарпаття! Якщо не вірите, можете подивитися у підручнику географії для 6-го класу”.
Ну, а повернувшись додому з книжкової подорожі я, зрозуміло, відкрив Інтернет і на улюбленому сайті oglyadach.com знайшов фразу: “Сумнів у твердженнях викликає ту обставину, що він завжди славився балаболкою”. І стало мені смішно, і пробачив я організаторів Форуму разом із Президентом – якщо наші інформаційні сайти не можуть дати раду словам – де вже тут впорядкувати туалетне питання? Насправді все вирішує досвід. Якщо президенти вчащатимуть до книжок – навчимося якось боротися з їхньою охороною. Де вони від нас дінуться!

Щиро ваш,
Троль Кумле

Троль Кумле: