ЄСТА КНУТСОН – АСТЕРОЇД № 8534

Єста Кнутсон – один із найвідоміших дитячих письменників Швеції. Його книжки перекладені десятками мов, а в самій Швеції тиражі сягають кількох мільйонів примірників. Немає жодного юного чи дорослого мешканця цієї країни, який би не знав його героїв. Перші читачі казкаря вже давно мають онуків – і тепер разом із ними перечитують пригоди улюблених із дитинства персонажів.

 

Пестунчик двох сестер

 

За спогадами сучасників, Єста Кнутсон був скромною, великодушною та мудрою людиною, цікавим співрозмовником та вірним другом. Як і належить казкареві, він нагадував доброго, трохи дивакуватого чарівника.

 

Справжнє ім’я письменника – Єста Ларш Август Югансон. Народився він 12 жовтня 1908 року в родині стокгольмського купця. Був наймолодшим – улюбленцем і пестунчиком двох старших сестер. Коли малюкові випов­нилося два роки, вони почали вчити його грати на піаніно, а в чотири – читати й писати. Відтоді музика та книжки на все життя стали найбільшою пристрастю Єсти. Юний книголюб не знаходив серед книг, які були в родині, всього, про що хотів би почитати, – тож заснував «Бібліотеку про тварин», для якої назбирав матеріалів на 150 томів. Саме із цього захоплення виріс вибір подальшого шляху: хлопчина вирішив стати письменником і журналістом. Перший крок в цьому напрямі – створення власної «Родинної газети», яку Єста готував завжди у трьох спеціальних випусках: для мами, для сестер і для хатньої робітниці.

 

Каталог котів тривалістю в три десятиріччя

 

Після закінчення школи юнак залишив рідне місто і переїхав до Упсали. З того часу все його життя пов’язане з цим містом. Там він закінчив філософський факультет найдавнішого у Швеції університету, проте, отримавши магістерський ступінь, вирішив присвятити життя не науці, а радіожурналістиці. На радіо Єста Кнутсон пропрацював тридцятьтри роки. Мав приємний голос, чудове почуття гумору й гарну ерудицію, тому, яку б передачу він не вів (а в його доробку були музичні програми й розважальні, освітні та культорологічні), вона неодмінно користувалася чималою популярністю. Але справжню славу принесли йому передачі для дітей – вони, власне, і зробили Кнутсона письменником, бо всі його майбутні книжки спочатку звучали в ефірі.

 

У 1937 р., на другий рік своєї журналістської кар’єри, молодий ведучий розпочав цикл передач для дітей – «Оповідки дядька Єсти». То були історії про пригоди «наймилішого, найдобрішого та найдовірливішого у світі кота» Пелле Безхвостого. Цього персонажа Єста Кнутсон не вигадав. Колись у дитинстві він купив за чесно зароблену крону в якоїсь бабусі маленьке сіре кошенятко. Коли приніс його додому, виявилося, що хвоста в того кошеняти немає, – мабуть, відгриз пацюк. Але хлопець любив свого пух­настого друга й був дуже засмучений, коли той загубився… Через багато років Безхвостий Пелле повернувся – але вже як літературний герой. Перша книжка – «Пригоди Безхвостого Пелле» – вийшла в 1939 році. Успіх видання був шалений! Читачі, юні й дорослі, вимагали продосамого автора, хитрий Монс – на вчителя латинської мови зі шкільних років Єсти, у Білі та Булі читачі впізнавали двох великих чиновників 1930-1940-х рр., а приводом для появи на сторінках симпатичної Майї була дружина письменника, з якою він побрався в 1947 р.

 

Чим Люїс Керол та Астрід Ліндгрен завдячують Єсті Кнутсону?

 

На сьогодні Безхвостий Пелле, разом із університетом, собором і замком, є одним із символів шведського міста Упсали. Його пригоди екранізовано й інсценізовано. Є багато іграшок і сувенірів, які зображають найвідоміших героїв цих повістей. Існує навіть кулінарна книга з рецептами від Пелле!

 

Звісно, що одним твором доробок письменника не обме­жується. Для дітей, окрім серії про пригоди Пелле, було написано ще кілька книжок з героями-тваринами, зокрема, про пригоди ведмедика Налле Люфса та його друзів. А ще Єста Кнутсон перекладав з англійської мови для юних співгромадян свої улюблені дитячі книжки. Цікаво, що саме він зробив перший (і найкращий) переклад шведською мовою «Аліси у країні чудес» Люїса Керола. Також митець залишив цікаві мемуари та нариси про життя й історію свого улюбленого міста.

 

У 40-х роках минулого століття Єста Кнутсон входив до журі національного літературного конкурсу для молодих дитячих письменників. Коли обговорювали дебютну книжку Астрід Ліндгрен, саме він дав їй позитивну оцінку та передбачив широкий успіх нової письменниці. Улюблена історія мільйонів дітлахів з усього світу, «Пеппі Довгапанчоха» була надрукована за його рекомендацією.

 

На Землі та на небі

 

Але книжками та радіостудією світ митця не обмежувався. Він чудово грав на фортепіано та скрипці, співав у хорі. Дуже любив подорожувати, разом із друзями та дружиною здійснив чимало мандрівок Скандинавією. Маленька деталь із приватного життя: котів у родині пана Є. Л. А. Югансона більше не було, лише дві такси – Софія Перша та Софія Друга.

 

Помер письменник 4 квітня 1973 року від серцевого нападу. Багато його творчих задумів лишилися нездійсненими. Але навіть те, що встиг зробити цей добрий, схожий на чарівника-дивака чоловік, назавжди лишилося у людській пам’яті. І не лише на Землі, у книжках – навіть на небі. На честь Єсти Кнутсона було названо астероїд № 8534, а всі частини рельєфу цього космічного тіла носять імена героїв письменника.

 

 

Зоряна Живка