Два дні “Порталу”

 Весна починається з «Порталу». Принаймні український сектор фендому (спільнота шанувальників фантастики) у цьому вже кілька років не сумнівається. Цьогоріч прихід весни був по-кризовому скромним: скорочена програма – практично «зліт-посадка» – передбачала лише два дні активної діяльності, тому «Портал» третього квітня урочисто відкрився, а четвертого вже благополучно закрився. Та й список заходів виглядав значно коротшим – але в цьому був навіть позитив, бо вперше виявилося можливим відвідати їх усі, адже відбувалися вони не паралельно, як у попередні роки, а послідовно. Поменшало і гостей, і учасників – та й організатори самі дивувалися, як взагалі їм вдалося щось організувати…

 

Здавалось би, нащо було город городити – адже зібралися знайомі все обличчя: Марина та Сергій Дяченки, Генрі Лайон Олді, Андрій Валентинов, Михайло Назаренко… Хіба що російський письменник Дмітрій Биков був неофітом цього заходу – і, як виявилося, організатори поставили саме на ту конячку: він став улюбленцем «Порталу», зайнявши достойне місце серед патріархів. Та й присутність Дмітрія Бикова не дала цьогорічному «Порталові» зовсім забути про свій міжнародний статус – хоча і вирішено було зосередитися на тих процесах, які відбуваються саме в українській фантастиці. До речі, це мало побічні ефекти – наприклад, уже в перший день роботи «Порталу» роздавали слонів переможцям конкурсу україномовного фантастичного оповідання «Зоряна фортеця». Але не треба надмірно дивуватися: український фендом поки що так само вважає себе братством без національних кордонів, чомусь уперто послуговуючись лише однією робочою мовою як для проведення заходів, так і для міжособистісного спілкування. А конкурс цей (до речі, самосудний – на його наслідки міг вплинути будь-хто небайдужий, зайшовши на відповідну сторінку в Інтернеті) організував сайт www.starfort.in.ua.

 

Отже, «Портал» видозмінився, аби не вмерти. Це тішить. Деякі його традиції виявилися живучими – наприклад, постать Булгакова традиційно була віртуально присутньою на «Порталі», оскільки співробітники Музею Булгакова теж долучилися до організації асамблеї. Тому відразу після проведення круглого столу «Містичне та реальне у «Білій гвардії» М. Булгакова» обрані учасники вирушили на Булгаківський бал – він теж був, так би мовити, антикризовим, проте все-таки відбувся.

 

Ще одна віртуальна постать, яку неможливо було проігнорувати, – Гоголь, бігборди з портретом котрого прикрашали чи не всі київські вулиці, нагадуючи, що минає 200 років із дня народження цього письменника. Щоправда, ніяких спеціальних заходів, присвячених творчості Гоголя, програма «Порталу» не передбачала, зате всі учасники поспішали засвідчити, що всі ми вийшли з гоголівської шинелі, і принагідно полаяти останню російську екранізацію «Тараса Бульби».

 

Окремо слід згадати про тісну співпрацю «Порталу» з Четвертим весняним київським книжковим ярмарком «Медвін» та про відповідну увагу до юного покоління – хоча цими рисами «Портал» відзначався і раніше, просто тепер вони набули нових форм. Наприклад, Форум дитячої і молодіжної фантастики, що якраз і об’єднував ярмарок та асамблею. Він проходив у рамках першого, включаючи виставку дитячих малюнків; зустріч із популярними артистами, співаками, письменниками; новинки дитячої літератури, конкурси та вікторини для дітей… Проте підсумки конкурсу «У світі фентезі», організованого в рамках вищезгаданого форуму молодіжним журналом «Стіна» за підтримки Благодійного фонду «Приятелі дітей» та Виставкової компанії «Медвін», підбивалися саме на закритті «Порталу». Що ж, концептуально: заради майбутнього всі повинні об’єднувати зусилля…

 

Звичайно, всі основні призи та премії роздавали під час церемонії закриття – і за «Портал», і за «Дитячий Портал», і за той же конкурс «У світі фентезі»… Якщо продовжити паралелі з обрядом зустрічі весни, то це був аналог топтання рясту: «Дай, Боже, ряст топтати і того року діждати!»

 

Коментарі

 

Марина Дяченко, незмінна половина письменницького тандему Дяченків, президент асамблеї фантастики «Портал»:

– Звичайно, специфіку цьогорічного «Порталу» визначала сумнозвісна криза. Бюджет довелося урізати, проте кількість учасників навіть більша, ніж ми спочатку планували! А криза – це ж насамперед можливість щось змінити…

 

Зіпа (Михайло Зіпунов), легенда «Порталу», співорганізатор конкурсу україномовного фантастичного оповідання «Зоряна Фортеця»:

– Велика подяка Едвіну Задорожному, який допоміг це все зробити! Так, масштаби були менші, перформенсів, заходів і гостей було менше, проте все одно були цікаві люди, цікаве спілкування… І раз ми пережили цю кризу, то є надія, що житимемо і надалі!

Атанайя Та